Побожна жінка вернулась із великого святого місця. Відбула всі духовні практики. Отримала велике духовне піднесення. Коли відпочила після подорожі, то відразу взялась розглядати придбані сувеніри. Найкрасивішою річчю був годинник, зроблений у релігійному стилі. На тлі циферблату виднілась ікона цього чудотворного місця.

“Коли буду дивитися на годиник, щоб взнати годину, то буду пригадувати собі це прекрасне місце духовості!” – вона собі думала, розгортаючи цінний сувенір.
“Красота!” – підгукувала вона, тримаючи цю “годинникову ікону” і вже взялась наставляти правильну годину. Та щось не вдавалось… Годинник був Читати далі Спогади про духовне місце записуємо у своєму серці →

Жінка посповідалась і зізналась священику, що один гріх її постійно переслідує. Вона дуже часто впадає в нього, висповідує на кожній сповіді і, кажучи щиро, вже надокучило постійно його повторювати на сповіді. Вона вже старалась з усіх сил позбутися його, але нічого не виходило.
Духовний отець тихо промовив: іди в мирі, відпускаються тобі твої гріхи.
Жінка здивовано подивилась.
За покуту помолишся 100 раз “Господи, помилуй”
– А що далі? – ніяково промовила вона, може дасьте якісь настанови, як позбавитися цього гріха? Читати далі Покута – це духовний лік від гріха →

Одна жінка попросила у священика пораду у дуже важливій справі. Він помолився і дав відповідь. Вона подякувала і відійшла, але не погодилась, бо подумала, що той не правильно зрозумів її.
Пішла до іншого і той сказав іншу думку, яка теж не підійшла їй. Таких радників було багато, а можливо і ще є.

Та жінка далі ходить і шукає пораду. Чому так є? А все дуже просто. Читати далі Бути колекціонером чи шукачем істини? →

Мудрець нахилився над квіткою і усміхнувся. Його очі пильно вдивлялись у невимовну красу і торкались ніжною увагою кожної пелюстки.
Було забавно спостерігати за мудрецем. Його поведінка була досить дивною, нагадував малюка. Насолоджуючись від зустрічі із квіткою, він то усміхався, то зосереджено вдивлявся, то просто милувався.
Я спробував зробити теж саме, але щось мені не вдавалось.
“Мабуть, я вже дорослий” – насмішливо подумав, а в голос запитався у старця:
– Чому я не відчуваю тієї радості, що й ти?
Як і слід було очікувати, відповіді відразу небуло. Почув я її згодом, за обідом. Мудрець сам почав розмову про це і, як завжди, заходячи з далека: Читати далі Краса у простоті є природнішою →

Є вислів: через терні до зірок.
Терня – це колючі гілки, які ранять тих, хто по них ходить. Не можливо дійти до зірок, оминаючи терня. Все здобувається трудом.

Одного разу юнак зробив крок у житті і вступив на терня. Було дуже боляче. Мати відчула на собі біль дитини і стривожилась. Вона Читати далі Син, що стояв на матері →