Ми потребуємо перемін. Хто з нас не потребує перемін?
А якщо би нас все було безтурботно, не було би труднощів і кожна забаганка би виконувалась в одну мить?
Інколи ми ми кажемо, що ми хочемо спокою, але хіба це не бажання переміни? Так, ми кажемо, що хочемо, щоб було завжди так, як є зараз, але хіба це вже не вияв невдоволення минулим? Хіба це не є бажання того, щоб воно не повторилось у майбутньому, хіба це не є бажання переміни!?
Так, ми завжди хочемо якоїсь переміни. Це є в нашій людській природі – стати учасником перемін. І це вже наш вибір активними чи пасивними, у кращу чи у гіршу сторону. Іноді вони різкі і швидкі, а інколи повільні і ледь помітні. Завжди залишається відкритим питання: як ми сприймемо цей виклик до переміни?
Історія людства знає одну особу, яка теж пропонувала переміни, до них заохочувала, вказувала шлях до їх осягнення і більше того – запевняла, що у такий спосіб можливо осягнути щастя, щастя непроминаючого, вічного.
І це не були пусті обіцянки, це були слова, які мали підтвердження відразу. Бо кожен, хто був з Ним, відчував щастя. Зустрівши Його, ким би ти не був, хотілось перемін. Біля Нього тихо народжувалось бажання у серці людини, змінити себе і бути подібними до Нього. Це захоплювало.
Ним захоплювалися.
Ну так, як же Ним не захопитись, коли Він такі речі говорив, що дивували всіх. На найболючіші питання Він відповідав дуже просто, але водночас чим простішою була відповідь, ти складніше чомусь було її прийняти і втілити у життя.
Юнак, що шукав щастя, знайшов і відкинув
Так сталось із одним юнаком, котрий, як і всі молоді люди, бажав осягнути щастя, відчути його у повноті і ніколи не позбутися його. Було дуже дивно адже він мав усе, але серед того всього було відчутно, що щастя він не відчуває. Читати далі Юнак, що шукав, знайшов і відкинув →