Давати плід у терпінні Лк. 8, 5-15. Неділя 20-та по Зісланні Святого Духа.
Давати плід у терпінні Лк. 8, 5-15. Неділя 20-та по Зісланні Святого Духа.
Тепер це особливий час загоєння ран Читати далі Тепер це особливий час загоєння ран
Одна жінка пригостили гостей смачним тортом і отримала велику похвалу.
Смак дійсно був неперевершений і тому господиня заслуговувала на особливу похвалу. Гості не шкодували слів, а господиня смиренно схиляла свою голову і казала, що це не її заслуга.
Хтось не стримався і вигукнув: “Ну, а чия?” Читати далі Про смак того, що робить “смачним”.
в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри, сьогодні ми читаємо ось цей уривок Євангеліє від Луки (6, 31-36) і в котре отримуємо запрошення відповісти на заклик Ісуса: Будьте милосердними!
Цей уривок є лише мала частина із великої проповіді, яку Ісус сказав на горі, яку ми тепер називаємо “гора блаженств”. Бо саме на тій горі Ісус почав звертатися до тих змучених, немічних виснажених людей і назвав їх блаженними.
Ці люди разом з Ісусом піднялися на цю гору і євангелист Лука уточнює, що Ісус став “на рівному місці”. Немов хотів підкреслити, що Ісус хотів бути на рівні із людьми. Бог, який прийшов зі своїх висот на землю, захотів бути на рівні з людиною.
І саме з цією людиною Він страждав, переносив гоніння, приниження, голод і саме з цією людиною Він пережив все те, що переживає кожна людина, яка є в цьому світі.
Ісус хотів бути близько нас!
Тому Він авторитетний, коли каже, щоби ми були ось такими, до якого стану Він запрошує нас, до стану блаженства, бути щасливими!
Коли ми запитаємось: “ну, а як можна бути щасливими під час хвороби, в час переслідування, в час агресії, яку ти переживаєш, у час війни…?”
Важко… важко тоді, коли ти не маєш прикладу! Читати далі Будьте милосердні! але як?
Дорогі Браття і сестри у Христі, Сьогодні читаючи уривок Євангелії від Луки (Лк.5,1-11) ми згадуємо про початок місійної діяльності Христа. Він проголошує Добру новину!
Нам не відомо про що саме Ісус навчав, але знаємо, що багато людей були захоплені Його наукою і рибалки також, адже саме вони покинули все і довірились слуханню науки Учителя з Назарету.
Їхнє слухання не обмежилось лише слуханням, вони зробили наступний крок довіри – це виконати волю Його, тобто закинути сіті. Це також було непросто, адже людський досвід пішов в супереч Божій волі. І все ж таки вони наважились. Плоди їхньої довіри були очевидні. Але не так човни повні риби, як відчуття, що це сталось не за їхньою заслугою, а через те, що відмовились від свого, а виконали Божу волю.
Звичайно, що цьому зраділи всі люди, які слухали Христа і стали свідками перших кроків віри.
Петро згадує про свою грішність і саме ця грішність спонукає його сказати: відійди від мене Господи!
Грішність завжди схиляє нас до втечі, до віддаленості від Бога, до самотності.
Натомість Господь хоче бути близько людини! І каже: не бійся! Читати далі Петро, як кожен з нас, стояв перед вибором між людським і Божим, грішним і спасаючим