Церква закликає нас приготовлятися до свят, торжеств, щоб ми змогли глибоко пережити запропоновану подію і щоб вона із історичного факту стала живим діянням Бога для людини у теперішній час,  щоб вплинула на життя людини і перемінила її. Ось так продовжується діло Спасіння, про яке говорив Ісус святим апостолам у день свого вознесіння, повернення до Небесного Отця. Ісус говорив про Отця, Апостоли говорили про Отця і Сина своїм учням, а тепер ми слухаємо і теж передаємо іншим…

А все почалось із першої зустрічі, перших слів і віри в ці слова. Потім наслідування. Так їхні дороги перехрестились і об’єднались. Він довірився їм, а вони довірились Йому. Почали йти разом дорогою життя, що була водночас дорогою спасіння. Було добре їм. Вони просили Його, щоб він залишився з ними назавжди. Він їм це пообіцяв, хоча говорив, що умре за них. В один момент вони Його покинули, залишивши наодинці із Отцем Його, котрий прийняв прийняв духа і силою Своєю воскресив із тілом.

Ісус – це новий Адам, на ньому звершився задум Отця, що був зруйнований першим сином людства Адамом. Син Людський довершив задум Творця і тепер на очах своїх учнів підноситься до небес, до нашої батьківщини. Ця розлука, як зауважує надхнений письменник, є радісною.  Вже ні в кого немає ні страху, ні розпачу, ні сумніву…Є бажання: іти і проповідувати іншим, допомагати іншим йти туди, де пішов Ісус.

Ісус повертається до Свого Небесного Отця, а апостоли повертаються до земних людей.
Учні Христа тепер знають, що буде після тих слів Ісуса:

“Прийдіть до мене всі втомлені і обтяжені я вас заспокою”, “візьміть свій хрест і йдіть за мною”.

“Іду бо приготовити вам місце. І коли відійду і вам місце приготую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де Я ”

“Краще для вас, щоб Я відійшов, бо прийде Утішитель”.

“Я проситиму Отця, і Він дасть вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, Духа істини, якого світ не може прийняти, бо Його не бачить і не знає. Ви ж Його знаєте, бо Він перебуває з вами і у вас буде. Я не лишу вас сиротами, Я до вас прийду.”

Це сталось із кожним із них і це повторюється із кожним з нас.

Навіть, якщо відбулось вознесіння Христа, його немов віддалення, але при цьому кожний віруючий християнин не почуває себе сиротою. Відчуття присутності Христа огортає, наповнює і оживотворяє кожного великою Божою Любов’ю.

Бог замешкав на землі, прийнявши людське тіло, в часі вознесіння відходить у цьому тілі, але вже обновленому, щоб прийти знову до людини, але вже до її серця, освячуючи її внутрішній світ.

Тепер після спасіння для Людини, приходить спасіння в Людині. Бог далі спасає людину Силою з висоти, Божественним діянням, але вже тепер це спасіння відбувається в середині людини у її серці, душі силою Святого Духа.

Коли ми приймаємо Духа Божого, Він приходить до нас і наповнює поступово всі сторони нашого життя. Очистивши нас, освятивши нас, залишає нам спасіння.

Молімось і очікуймо, щоб Дух Святий зійшов на нас і став для нас Духом животворящим і Утішителем.

А хто вже отримав Його, то нехай перебуває в Ньому, нехай просить для інших це Божественне сходження і спасаюче діяння. Нехай інші також не залишаються сиротами.