Учень підійшов до мудреця і промовив: “Старче, скажи мені як розпізнати до кого я належу: до оптиміста чи песиміста?
” Старець подумав і, усміхаючи, відповів:
“От, було двоє. Вони йшли незнайомою дорогою у далекий край і думали про своє майбутнє. Мучили себе здогадами, що ж то їх чекає у майбутньому. Задумали собі поглянути у небо і побачили, як хмари утворили хрестоподібний символ.
Песиміст побачив і жахнувся, бо подумав, що це хрест, який вказує на важкий шлях.
А оптиміст усміхнувся і скрикнув: накінець то плюс з’явився! Значить прибавиться мені щастя у цій подорожі.
Юнак подивився на усміхнене обличчя старця і подумав: “Він сміється з мене, чи просто хоче підняти мені настрій?”
Згадалася подібна історія.Юнак ішов через поле,щось зашелестіло у траві.”Змія”-подумав.Вона і кинулася на нього.
Тією ж дорогою ішов інший мандрівник.Ситуація повторилася.”Птах”-подумав юнак.Птах змахнув крилами і полетів.
Цікаво?!Ніколи над таким не замислювалася…
по вірі вашій дасьця вам…
Коли налаштовую себе на щось добре і позитивне, то так воно і станеться, а навіть як і не станеться, то все одно настрій залишається хорошим. А коли налаштуюсь на негатив, то навіть як справа вийде добре то настрій від того мало піднімається…
P.S. це я особисто про себе 🙂
Djakuju Ihorju. Nikoly i ne dymala pro take cilesprjamovane pozytyvne nalashtuvannja. Sherez 2 hodyny zdavatymu ekzamen. Ja vge pislja tvoho povidomlennja navashtovana tilky na pozytyvni ocinky:-))) Cikavo, shcho z cjoho vyjde, stimmt’s? isn’t it?