Дарунок, який буде вартувати багато

Loading

Наближався день народження батька. Дочка, але вже мама, сказала своїй дочці, що завтра вони запрошенні на день народження до діда. На цьому розмова закінчилась. Наступного дня, коли мама повернулась з роботи, дочка запиталась у мами: «А що ми подаруємо дідусеві?» У цю ж мить жінка заклопоталась і розгублено почала шукати по хаті, що би то подарувати своєму батьку…
На її щастя вона знайшла одну непотрібну їй річ, яка вже довгий час перекидалась у хаті і ніхто не міг знайти їй призначення. «Ось це і подаруємо дідові» – зітхаючи, але радісно промовила мама.
Вже при виході з хати дитина несміливо із схиленою головою промовила: «Замало …» Мати спочатку зніяковіла, але відразу додала: «А ти знаєш скільки воно коштує? Це дуже коштовна річ». Дитя щось стиснуло у руках і вони вийшли.
Того вечора найкращим моментом було вручення подарунків. В усіх зворушилось серце як одна внучка підійшла до дідуся і сказала: «Тебе дуже люблю і це добре, що ти є. Я про тебе думала ще зі вчора. Думала і малювала. І цей малюнок є для тебе». Вона показала малюнок.

Звичайно, що він не був великої грошової цінності, але він вартував два дні думок про дорогу особу …

Жінка і гості
Коли закінчився святковий обід, всі дуже хвалили господиню. Як правило, хвалять із двох причин: як вияв культури і етикету, або ж через те, що вона дійсно цього заслуговує. Жінка, коли всі закінчили, промовила: «Можна було краще. Я лише пів-години на це затратила». Похвали більше не було. Було німе здивування.
Дехто аж тоді зрозумів, що це означає дорогі гості…
Час у цьому суспільстві – це найдорогоцінніше, що ми маємо і найдешевше, що ми цінимо.

Залишити відповідь