Заповідь любові була і завжди є в середині нас
Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю Матея 22:34-46
У нашому людському житті ми можемо зауважити те, що ми є оточені різними заповідями: на рівні соціальному і юридичному, державному і сімейному, в роботі і у відпочинку, у здоров’ї і харчуванні і т.д. Може скластися враження, що наше життя повністю наповнене різними правилами, дороговказами, порадами, вказівками, законами та обов’язками. Кожне порушення може мати негативні наслідки, а виконування їх може гарантувати успіх.
Церква і музей: два місця такі подібні між собою і водночас різні (4 історії такі близькі і такі різні)
У незнайомому місті один юнак відвідував славні, відомі місця. Входячи до храмів, він використовував кожну можливість, щоб поєднати пізнання цікавого із приватною молитвою. Після старовинної церкви зайшов до музею, де автоматично перехрестився і вклонився в сторону ікони, що була відразу при вході.
Звичайно, що він відчув на собі здивовані погляди інших людей, які своїм виглядом обличчя промовили: “Навіть, якщо тут є ікони на виставці, це не означає, що потрібно поводитися, як в церкві”.
Люди обмежили поклоніння Богу до окремих місць, до окремих правил зовнішнього етикету і узалежнили до того, що скажуть люди. Прочитати все »
Багато бо покликаних, але вибраних мало
Дорогі у Христі брати і сестри, притча “Про Царя, який справив гостину” (Мт 22:1-14) закінчується словами:“Багато бо покликаних, але вибраних мало”. По-різному можемо зрозуміти ці слова: як жаль, як погрозу, або, як факт реальності сьогоднішньої епохи християнства.
“Багато бо покликаних, але вибраних мало” – це стосується того, кого ти бачиш у церкві, або на вулиці? Того, з ким ти живеш, чи з ким бажаєш розділити своє єдине життя? Того, кому ти обіцяєш щасливе життя чи того, хто обіцяє тобі? Це стосується мабуть усіх тих, хто шукає Царства Божого! Царства, яке є в середині нас і яке у своїй повноті виявиться у Вічному житті. Царства, яке проповідував Христос і яке сьогодні проповідуються у Його святій Церкві. Царства, яке шукаєш ти, я і всі, хто прагне бути щасливим
Зло приходить тихо
Дорогі у Христі, сьогодні вшановуємо пам’ять Івана Христителя, тобто його смерть через усікновення його глави. Можемо сказати, що Він був перший мученик за Євангелію і за правду. Це був Голос Бога, який взивав про покаяння до всіх: бідний і багатих, царів і простолюду. Іван став жертвою людської слабості в спокусах пристрасті.
Цар Ірод у цей день святкував свій день народження. Була гучна музика, багато людей, весела забава та обильність їжі і напитків. День народження для кожної людини – це особливий день. Вшановується людина і її прожиті роки. Це день, у який потрібно благодарити Бога і просити благословення на майбутнє…. але не ціною крові!!!
Ірод, цар вибраного народу, жив у публічному грісі. Народом керувала людина, яка зв’язала себе із злим духом. Чи можна було сподіватися чогось іншого він нього і саме в найурочистіший день року? Прочитати все »
Став свічку, твори діла милосердя, будуй церкви, але все це роби заради свого навернення
Прийшли до храму поважні і відомі люди. Поважні, бо мають поважні посади і поважний вплив та ще й уміють поважно поводитись навіть у святому місці, де всі себе називають рабами. Відомі, бо прославились своїм високим становищем у суспільстві і у бізнесі, а також відомі тим, що не приховаєш і що не приносить добру славу. Саме тому, коли вся та знать пішла ставити свічки, побожний простий люд супроводжував їхню молитву наріканнями: “бач, гріхи свої замолюють”.
ок! Даси мені завтра
Життя повне проблем. Одна проблема за другою переслідують і відчуваєш, що цьому не буде кінця. Руки часто опускаються і так гасне надія. Надія… коли гасне надія, то слово життя позбавляється таких прикметників : радісне, спокійне, щасливе, бажане, насичена. В часі безнадії твій розум переповнений думками про те, як змінити в своєму житті щось, як допомогти самому собі, як врятувати себе від біди. На небі сонце, а в твоєму житті похмуро. Йдеш зажурений вулицями міста, думаєш постійно про своє нещастя і тут чуєш знайомий голос просячий милостиню. Жебрак мене впізнав ще з далека. Я йому ніколи не давав гроші. У мене є свої принципи, він це знає. При цьому він ніколи не мовчить, коли я проходжу повз нього. Прочитати все »