Дорогі брати і сестри у Христі, притча «Про Виноградник і виноградарів» (Мф. 21, 33-42 ) показує нам велику Любов і велику ненависть, Безкорисливу Доброту і заздрісне зло. Із простої притчі бачимо наскільки є великою Божа Любов, яка терпить і очікує на навернення грішника, яка бажає лише одного: щастя для Людини. Притча також вказує на те, що всьому приходить кінець. Терпеливості і очікуванню також … Саме тому, одним із великих гріхів вважається “надмірна надія на Боже Милосердя”. Читати далі Належати до вибраного народу – це ласка і відповідальність
У святу неділю мама із дитиною увійшли до Божого храму. Підійшли до ікони і побожно вклонились, відійшли на ліву сторону на своє звичайне місце. Уста матері почали шептати молитву, а дитя спостерігало уважно і потім собі щось почало шептати. Було досить багато людей в церкві і дитинка цікаво розглядала усіх. Оглянувшись назад, вона чомусь насупила брови і покривилась, як виявилось потім, в сторону бабусі, котра стояла відразу за ними. Звичайно бабуся обурилась і буркнула: “Ох, які діти тепер не виховані. Минулого разу ти сміялась з мене, а тепер ще й кривишся. Хіба тебе мама не навчила, що не можна кривитися, та ще й в церкві і до старшої людини?” 
Священик зустрів одного свого парафіянина, котрий вже довший час не з’являвся в церкві. Може була якась хвороба чи якісь труднощі, так пояснював собі святий отець, коли думав про того чоловіка і тепер при зустрічі запитався про справи. Виявилося, що все добре. Тоді священик строго нагадав про те, що потрібно шанувати святий недільний день. 
Одного разу кілька мам зібрались разом у парку і розмовляли між собою. Час був нелегкий у їхньому житті. Щоденні труднощі порушували спокійний ритм життя. І коли зав’язалась розмова, кожна почала виливати свій біль.
Прогулюючись по берегу ріки, я зауважив, що час від часу трапляється сміття, яке принесла з собою вода. Дивлячись на це, вже не можна було сказати, що річка чиста, бо факт був явним. І так, спостерігаючи за цим, я далі ішов за течією.