Добре нам тут бути! бо добре тут…
Друзі зустрілись на вечері і в них зав’язалась розмова. Добрі друзі зустрічаються не тільки, щоб поїсти щось смачне, мабуть найголовнішим для зустрічі є розмова. Смачна їжа, тепла і радісна бесіда мають магічну силу, бо час летить, що й не зауважуєш. І що тут дивного? Слово по слову, смачненьке за смачненьким і час летить. А ще вражає те, що ніяк не хочеться, щоб цей час закінчився. Час від часу виникає думка: добре нам тут бути. Прочитати все »
Молитвою і постом захистити себе та інших
Дорогі у Христі, браття і сестри. Цього року на початку Успенського посту Свята Церква дає нам можливість пригадати необхідні дві речі у боротьбі зі злом.
Історія із апостолами, котрі не змогли уздоровити хлопця, що був біснуватий, показує, що для боротьби зі злом одного бажання є замало. Основою у цій духовній боротьбі є віра, яка є вихована у пості та в молитві.
Зморшки матері – це пам’ять про любов
Дочка, знаючи про ювілей матері, довго думала про дарунок для неї. Він мав бути такий, щоб приніс радість і був незабутнім на ціле її життя. Порадилась із подругами, посиділа в інтернеті, почитала оголошення і рішилась запропонувати найкращий варіант.
Погляди зустрілись
Щойно він зрадив його тричі. На душі великий неспокій від скоєного. Ось, відкрились двері і з’явилась постать. Чоловік відчув на собі погляд. Так, це був Він.
І хоч яке палке було бажання, все ж не зміг поглянути на нього. Все через страх перед докором за гріхи. Але невидима сила підвела очі грішника. Погляди зустрілись.
Обоє знали, що учитель перестав бути учителем, а учень зрікся бути учнем. Тепер одна людина дивилась в очі іншої людини. Обоє шукали підтримки…
Дивним було те, що замість докору та гніву грішник відчув слова: “Я люблю тебе. Повір, я люблю тебе!”
і заплакав гірко …
Чи буває правильна віра без сумнівів?
Дорогі браття і сестри у Христі, якщо пригадаємо історію ходіння апостола Петра по воді, то можемо побачити великий сплеск віри на початку: «вийшов Петро з човна, почав іти по воді і прийшов до Ісуса.» . Далі проявилась людська слабість: «побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати» Петро не розгубився і почав шукати помочі:
«скрикнув: Господи, рятуй мене! Ісус зараз же простягнув руку, вхопив його»
Ісус пояснює причину Його падіння: «мовив до нього: Маловіре, чого ти засумнівався?» Виходить так, що сумнів став причиною потопання. І складається враження, що Ісус засуджує сумнів. Але хіба це правильно засуджувати те, що рятує нам життя фізичне і моральне. Прочитати все »
Потрібно бачити так, щоб не втратити здатність довіряти
Життя зрячої людини – це великий дар. Людина через здоровий зір багато пізнає в своєму житті. Зір дозволяє жити самостійно і самостійно використовувати все, що належить життю. Зорова пам’ять не одного виручила. Зір не одному врятував життя.
Природнім є тоді, коли пробуджується співчуття до тих, хто позбавлений з різних причин Божого дару: бачити.
Читаючи історію про сліпців, дивує той факт, що ці незрячі не попросили дару бачити, натомість, покірно благали помилування: “Ісусе, сину Давидів, помилуй нас”. Можна сказати, що вони ризикували сильно, бо помилування могло бути в інший спосіб. А можливо вони були переконані, що потрібно просити саме помилування.
А нас ця історія може наштовхнути на цікаві роздуми. Прочитати все »