Став свічку, твори діла милосердя, будуй церкви, але все це роби заради свого навернення
Прийшли до храму поважні і відомі люди. Поважні, бо мають поважні посади і поважний вплив та ще й уміють поважно поводитись навіть у святому місці, де всі себе називають рабами. Відомі, бо прославились своїм високим становищем у суспільстві і у бізнесі, а також відомі тим, що не приховаєш і що не приносить добру славу. Саме тому, коли вся та знать пішла ставити свічки, побожний простий люд супроводжував їхню молитву наріканнями: “бач, гріхи свої замолюють”.
ок! Даси мені завтра
Життя повне проблем. Одна проблема за другою переслідують і відчуваєш, що цьому не буде кінця. Руки часто опускаються і так гасне надія. Надія… коли гасне надія, то слово життя позбавляється таких прикметників : радісне, спокійне, щасливе, бажане, насичена. В часі безнадії твій розум переповнений думками про те, як змінити в своєму житті щось, як допомогти самому собі, як врятувати себе від біди. На небі сонце, а в твоєму житті похмуро. Йдеш зажурений вулицями міста, думаєш постійно про своє нещастя і тут чуєш знайомий голос просячий милостиню. Жебрак мене впізнав ще з далека. Я йому ніколи не давав гроші. У мене є свої принципи, він це знає. При цьому він ніколи не мовчить, коли я проходжу повз нього. Прочитати все »
Бог приймає чисту пожертву і чистого серця
Одного багатого підприємця відвідав священик і попросив пожертву на будівництво храму. Чоловік був багатим і міг дати велику суму. Священик зауважив, що чоловік був релігійним, бо правильно привітався до священика і поцілував руку, та ікона стояла на його робочому столі. Все вказувало на те, що прохання буде вислухане і пожертва буде щедрою.
Директор дуже уважно вислухав, не перебиваючи, але із відповіддю не поспішив. Сказав, що сам прийде до храму і принесе пожертву. Так і сталось, але не так як гадалось. Прочитати все »
Належати до вибраного народу – це ласка і відповідальність
Дорогі брати і сестри у Христі, притча «Про Виноградник і виноградарів» (Мф. 21, 33-42 ) показує нам велику Любов і велику ненависть, Безкорисливу Доброту і заздрісне зло. Із простої притчі бачимо наскільки є великою Божа Любов, яка терпить і очікує на навернення грішника, яка бажає лише одного: щастя для Людини. Притча також вказує на те, що всьому приходить кінець. Терпеливості і очікуванню також … Саме тому, одним із великих гріхів вважається “надмірна надія на Боже Милосердя”. Прочитати все »
Зло само від себе не береться, його хтось показав
У святу неділю мама із дитиною увійшли до Божого храму. Підійшли до ікони і побожно вклонились, відійшли на ліву сторону на своє звичайне місце. Уста матері почали шептати молитву, а дитя спостерігало уважно і потім собі щось почало шептати. Було досить багато людей в церкві і дитинка цікаво розглядала усіх. Оглянувшись назад, вона чомусь насупила брови і покривилась, як виявилось потім, в сторону бабусі, котра стояла відразу за ними. Звичайно бабуся обурилась і буркнула: “Ох, які діти тепер не виховані. Минулого разу ти сміялась з мене, а тепер ще й кривишся. Хіба тебе мама не навчила, що не можна кривитися, та ще й в церкві і до старшої людини?” Прочитати все »
Неділя – це день, який не ділиться! Він має бути повністю посвячений Богу.
Священик зустрів одного свого парафіянина, котрий вже довший час не з’являвся в церкві. Може була якась хвороба чи якісь труднощі, так пояснював собі святий отець, коли думав про того чоловіка і тепер при зустрічі запитався про справи. Виявилося, що все добре. Тоді священик строго нагадав про те, що потрібно шанувати святий недільний день.
Чоловік навіть не засоромився від почутого закиду.