Живи без таємниць у Таїнстві Божої присутності, яка дарує тобі свободу

Коли ти мене зобов’язуєш до таємниці, то робиш мене в’язнем почутого, яке не можу вільно розголосити, поділитись із ним і поширити.
ти розумієш, що я вимушений жити у самотності, у постійному страсі, щоб тримати прихованим те, що не може бути для всіх.
Як багато є твоїх таємниць і як багато в’язнів довкола тебе?
Таємниця – це також є тягар, що носиш у своїй пам’яті.
Для чого себе навантажувати? Для чого це тягар закривати за 7-ма замками? Для чого має займати місце у мені?

Прочитати все »

Приймай рішення в любові, без страху, як Христос

Коли рішення в Церкві приймаються в дусі любові Христа, тоді ні в кого немає відчуття, що хтось виграв, а хтось зазнав поразки.
Любов має здатність об’єднувати всіх!
Любов має здатність поглинати більші гоїти рани!
Любов має здатність нести радість усім!
Коли ж рішення приносить інший наслідок, тоді чи воно є в Дусі Христа?

Прочитати все »

“останній у суспільстві” був звільнений від страху і став першим, хто буде звіщати Добру новину

дорогі браття і сестри у Христі, читаючи чи слухаючи розповідь Лк. 38 зач.; 8, 26-39. про  Герасин-околицю, відразу навіюється страх. Адже зустріч із біснуватою людиною викликає особливе відчуття переживання, бо не знаєш що від неї чекати, але все ж таки треба бути обережними, щоб не наразити себе на небезпеку.

Можемо тільки уявити, що подібне відчуття страху панувало у кожного, хто наближувався до цього місця. Це означало, що краще уникати таке місце, де є такі люди. Мабуть єдині, хто наближався до цього місце – це були свині, тварини.

Але одного дня на цей берег прийшов Ісус із апостолами і все перемінилось. Це небезпечне місце  стало місцем Божої любові. У любові нема страху, але хто має страх той немає любові. Любов проганяє страх і страх може прогнати любов. Це все те, що ми бачимо у цій історії. Прочитати все »

Безіменний багатий Фарисей і Лазар убогий могли жити разом?

Дорогі браття і сестри у Христі,
Хоч притчa про багатого і лазаря була звернена до фарисеїв, але і ми, слухаючи її, відчуваємо, що ці слова також торкаються нашого серця.
Ми згадуємо свою поведінку, яка нагадувала забезпеченого, засліпленого чоловіка, в той час, коли комусь було дуже скрутно, і також кожен з нас пережив такий час, коли ми залежали від інших і очікували хоча би якихось залишків.
Наше життя може бути різним, але ця притча нас наштовхує не до осуду багатого і до співчуття нас Лазарем, але звернути увагу чого ми прагнемо, якого життя ми хочемо? Прочитати все »