Хоче:
немов народитися …
немов стукати в двері і просити притулку …
немов чи насправді ?
Різдв’яна казка з кимось і колись в минулому чи Різдв‘яна пригода з тобою тепер?
Об’єднані у Твої обіймах

Боже Величний, Творче Всемогутній, в цей час завершення року схиляю голову перед тобою і дякую Тобі за всі Твої добродійства, якими Ти так багато обдарував мене цього завершуючого року, і цим виявив милість Свою до мене, хоч грішного, немічного і недостойного слугу Твого.
Прости, що не завжди зумів прислухатись до Твого Божественного Голосу, прийняти Слово Животворне Твоє і виконати Волю Твою Святу, прости за вчинені гріхи супроти любові Твоєї та брак любові до ближніх.
Цей новий рік бажаю розпочати з Тобою, з Твоїм благословенням вирушити назустріч незнаному мені, але приготованому Тобою. Читати далі Об’єднані у Твої обіймах
Чи ми готові втрачати і що саме?
Дорогі браття і сестри у Христі, притча про запрошення гостей на урочисту гостину(Луки 14, 16-24.) пригадує нам про те, що Бог нас запрошує стати учасниками Його Царства і чекає на нашу відповідь.
Як бачимо з притчі Бог дає нам усім свободу вибору і Він свідомий того, що хтось із нас може сказати «Ні», найшовши різні оправдання. Насправді, люди видумали оправдання, щоб через різні причини пом’якшити вину і зберегти дружні стосунки, але як бачимо із притчі: перед Богом немає жодних оправдань! В кінцевому результаті страждаємо ми, відбираючи від себе те, що Бог приготував!
На дорозі життя зустрічаємо вибір: смуток чи радість
Дорогі браття і сестри у Христі, зустріч Ісуса із багатим юнаком, нам пригадує про наші зустрічі з Спасителем. Вже сам факт, що людина шукає Бога в час її труднощів, нагадує нам про нашу потребу в Бозі. Сьогодні на фоні того, що люди пригодили до Христа із фізичними недугами та матеріальними проблемами, стаємо свідками того, що цей юнак не мав ні одного, ні другого, бо був достатньо забезпечений всім і був захоронений ще з малку від різних гріхів, але все ж йому чогось бракувало. Не раз так чуємо від людей: «Ти все маєш, а чого тобі ще бракує?», і батьки люблять так дітям натякнути: «що ти ще собі видумуєш? Ти вже все маєш! Глянь на інших, що не мають того, що ти маєш» та є ще інші вислови, що показують те, що нас не розуміють! Коли людина говорить, що їй щось бракує, то так і є. Не обов’язково це має стосуватися матеріального і видимого для людського ока! Трапляється таке, що людина сама нічого не розуміє, що з нею діється… і це можуть підтвердити багато, а може і всі.
Читати далі На дорозі життя зустрічаємо вибір: смуток чи радістьОб’єднані в нещасті, розділені у щасті?

Дорогі браття і сестри у Христі, розповідь про зцілення 10 прокажних показує нам як вдячність є піднесена до ознаки віруючої людини!
Віруюча людина завжди живе почуттям вдячності перед Богом і ближніми, вона цим визнає важливість кожного з них у своєму житті. Невдячна людина показує, що інші їй непотрібні і те, їй зробили, вона могла сама собі зробити і бути ні від кого залежною. Адже той, хто дякує, той визнає свою несконалість і важливість отриманої допомоги!
А які ми є: вдячні чи невдячні?
Але відповідь має бути розважлива і не поспішна, бо вдячність стала різною…
Тепер вдячність стала лише елементом етичного виховання. Ще змалку батьки вчать дитину повторювати слово: дякую. Як ми радіємо, коли мала дитина ледь-ледь вимовляє це слово! Батьки цим пишаються… Лише з часом ми розуміємо, що сказане крізь зуби це слово, має зовсім інший зміст. Тому навчити вимовляти це слово є недостатньо, щоб показати благі почуття.