Покаятися з фарисейства — шлях від власної гордині до життя у Божому милосерді
Дорогі брати і сестри, сьогодні роздумуємо над короткою, але надзвичайно промовистою притчею, яка застеріає нас і водночас заохочує.
Двоє чоловіків увійшли до храму. Зовні це виглядало як добра справа – обидва прийшли до Бога, у святе місце. Але що відбулося насправді? Це знав лише Господь, який бачить серце кожного.
Ісус нам відкриває таємницю людських сердець, їхні внутрішні наміри. Ми чуємо молитву фарисея і молитву митаря – і це нас вражає. Фарисей здається, що дякує Богові, але насправді він вивищує себе, підкреслюючи власні релігійні заслуги. Він постить, дає десятину, відвідує храм – усе це добрі справи, і багатьом із нас варто було б повчитися такого способу життя. Але виявляється, що для Бога цього недостатньо – тобто виконання якихось зобовʼязань. Бог бачить глибше – бачить, не тільки діла людини, але і те, що є справжньою причиною цих діл.
Виявилось, що ціллю фарисея було не поклоніння Богові і не любов до ближнього, а прагнення похвали та людського визнання. Його «праведність» стала проявом пихи та зверхності. Він робив добрі справи, але не на славу Божу, а на славу свою.
Тому сьогодні кожен із нас має чесно запитати себе: ” Чому я роблю добрі вчинки? Чому приходжу до храму? Чи не шукаю я людського визнання за своє християнське життя, компліменти, похвалу?” Прочитати все »
Я ніяк не можу посповідатись
Жінка одного разу в присутності інших висловила свій жаль, що не може ніяк посповідатись.
Священик здивовано відреагував і на це сказав, що він постійно є в храмі перед службою і це для того, щоб хтось скористався з нагоди і міг примиритися з Богом перед Літургією. Але жінка відповіла, що вона не наважується підійти, бо священик постійно щось робить, чимось зайнятий. Прочитати все »
Богові не байдуже, якими ми будемо біля Нього!
Дорогі брати і сестри у Христі, читання притчі про ”весільну гостину”, на якій ми, подібно до запрошених, маємо можливість взяти участь і зодягнутися поруч зі всіма у весільну одіж, звертає увагу на наше життя у Божому Царстві тут, на землі. Але чи всі з нас зодягаються у в одіж Божої благодаті? Одіж, що зодягає душу віруючої людини. Одіж, що стає видимою у наших вчинках.
Ця притча лише для віруючих
Запрошені, котрі прийшли, відгукнулись із зробили свій вибір. Наш зроблений вибір – це ознака нашої віри, бо повірили словам запрошення і наважились зробити крок до змін. Хто не повірив, той залишився там, де був, а це означає, що змін ніяких. Але це ще не все.
Вибір, як виявилось, – це не просто змінити своє фізичне перебування, прийти з вулиці на гостину і далі залишитися у своєму світі, це нагода зазнати змін.
Так дехто і робить. Коли хоче перемін, значить переїзджає в інше місце, деколи так і каже: у новому місці все буде по-новому!
Але є ж такі ситуації життя, коли змін не стається. Чому?
Прочитати все »
Готуймо і ми дорогу Господню
Дорогі браття і сестри, у сьогоднішньому Євангелії від Марка 1:1-8 згадуємо слова сказані пророком Ісаєю: “Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його”. Ці слова сповнились в особі Івана Христителя, предтечі Господнього. Він прийняв від Бога особливе завдання – приготувати людей до приходу Месії.
Ми наближаємось до Торжества Богоявлення – об’явлення Бога. Бог нам об’явився і далі продовжує об’являтися. У цьому торжественному часі маємо себе запитати: чи ми бачимо Його у нашому житті, чи ми готуємося, щоб побачити Його у теперішній час? Прочитати все »
В обіймах Бога не хочеться грішити
Дорогі браття і сестри у Христі, ми наблизилися ще на один тиждень до св.Великого посту і Свята Церква нам пропонує до роздумів притчу про Доброго Батька і двох синів.(Лк 15:11-32)
У притчі показано велику любов Батька до обох синів, велику повагу до їхнього вибору життя, велику жертвенність перед ними. Вони, натомість, зіпсували батьківські плани і сподівання. Подивляє те, що Батько далі продовжував любити їх попри всю логіку людської справедливості. Та все ж залишається відкритим запитання: чому при доброму батькові виросли такі діти? Прочитати все »
Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство
Дорогі браття і сестри у Христі, заклик Івана Христителя, предтечі Господнього: “Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство” – є актуальним і сьогодні, адже кожний з нас відчуває на собі духовну боротьбу між добром і злом. Спокуси нас явно і непомітно відтягують від Бога, а найгірше, що ми в них віднаходимо вподобання. З часом подобається грішити і приходить звичка, яка зв’язує людину із гріхом. Так, втягнута людина, уже втрачає надію на святе життя і уявляє своє майбутнє тільки грішним. Дехто так і каже: “вже нічго змінити не зможу, мушу грішити і все”. Ні, не мусиш! Ти вільна людина і тому маєш завжди вільний вибір: між добром і злом, між святістю і грішним життям. Прочитати все »