Дорогі брати і сестри у Христі, читання притчі про ”весільну гостину”, на якій ми, подібно до запрошених, маємо можливість взяти участь і зодягнутися поруч зі всіма у весільну одіж, звертає увагу на наше життя у Божому Царстві тут, на землі. Але чи всі з нас зодягаються у в одіж Божої благодаті? Одіж, що зодягає душу віруючої людини. Одіж, що стає видимою у наших вчинках.
Ця притча лише для віруючих
Запрошені, котрі прийшли, відгукнулись із зробили свій вибір. Наш зроблений вибір – це ознака нашої віри, бо повірили словам запрошення і наважились зробити крок до змін. Хто не повірив, той залишився там, де був, а це означає, що змін ніяких. Але це ще не все.
Вибір, як виявилось, – це не просто змінити своє фізичне перебування, прийти з вулиці на гостину і далі залишитися у своєму світі, це нагода зазнати змін.
Так дехто і робить. Коли хоче перемін, значить переїзджає в інше місце, деколи так і каже: у новому місці все буде по-новому!
Але є ж такі ситуації життя, коли змін не стається. Чому?
Ми, люди, живемо не тільки зовнішнім світом – видимим, але ще й внутнрішнім – невидим: це наші думки, почуття, бажання, наші переконання, наші звички і т.д. Два світи в одній особі! Які вони?
Можемо переконатися на особистому прикладі, що інколи не має гармонії між цими світами, є так зване: ”дволиччя”, лукавство, коли на зовні одне, а в середині інші.
Ісус дуже засуджував такий спосіб життя, порівнюючи із ”побіленими гробами”, чи ”вовками в овечих шкірах”. Натомість ставив у приклад грішників, котрі скинули із себе одежу грішності і зодягнулись в одежу праведності. Саме такі визначені здобувають Царство Боже і на них потрібно звертати увагу і брати приклад.
“Не всі, що кажуть Господи, Господи увійдуть в Царство Боже”, а чому?
Як би ми не уявляли Бога добрим і милостивим, але не можемо відкинути Його небайдужість до нашого вічного добра і справедливість.
У притчі згадується про одного чоловіка, котрий був без весільної одежі… що ж тоді були лише один. А якщо Господь сьогодні увійде у храм і погляне на кожного з нас, то скільки Він знайде тих, хто без весільної одежі Божої благодаті?
Ось тому, дорогі у Христі, цінуймо наш вибір, який дозволив нам взяти участь у Божому Царстві, стати учасниками Божої радості і об’єднатися один з одним, щоб разом підтримати План Божого Спасіння.
А для цього запитаймо себе:
Чи ми зодягнулись в Божу благодать, то нам достатньо пригадати наші думки – чи вони є Євангельськими? Чи наші церковні спільноти живуть духом Божої присутності? Чи на наші сім’ї є першим досвідом Божої Отцівської любові?
Можливо і побачимо, що дещо потрібно продовжувати змінювати, скидаючи із себе стару одежу грішності?
Перейти до вмісту
