Багато бо покликаних, але вибраних мало
Дорогі у Христі брати і сестри, притча “Про Царя, який справив гостину” (Мт 22:1-14) закінчується словами:“Багато бо покликаних, але вибраних мало”. По-різному можемо зрозуміти ці слова: як жаль, як погрозу, або, як факт реальності сьогоднішньої епохи християнства.
“Багато бо покликаних, але вибраних мало” – це стосується того, кого ти бачиш у церкві, або на вулиці? Того, з ким ти живеш, чи з ким бажаєш розділити своє єдине життя? Того, кому ти обіцяєш щасливе життя чи того, хто обіцяє тобі? Це стосується мабуть усіх тих, хто шукає Царства Божого! Царства, яке є в середині нас і яке у своїй повноті виявиться у Вічному житті. Царства, яке проповідував Христос і яке сьогодні проповідуються у Його святій Церкві. Царства, яке шукаєш ти, я і всі, хто прагне бути щасливим
Зло приходить тихо
Дорогі у Христі, сьогодні вшановуємо пам’ять Івана Христителя, тобто його смерть через усікновення його глави. Можемо сказати, що Він був перший мученик за Євангелію і за правду. Це був Голос Бога, який взивав про покаяння до всіх: бідний і багатих, царів і простолюду. Іван став жертвою людської слабості в спокусах пристрасті.
Цар Ірод у цей день святкував свій день народження. Була гучна музика, багато людей, весела забава та обильність їжі і напитків. День народження для кожної людини – це особливий день. Вшановується людина і її прожиті роки. Це день, у який потрібно благодарити Бога і просити благословення на майбутнє…. але не ціною крові!!!
Ірод, цар вибраного народу, жив у публічному грісі. Народом керувала людина, яка зв’язала себе із злим духом. Чи можна було сподіватися чогось іншого він нього і саме в найурочистіший день року? Прочитати все »
Став свічку, твори діла милосердя, будуй церкви, але все це роби заради свого навернення
Прийшли до храму поважні і відомі люди. Поважні, бо мають поважні посади і поважний вплив та ще й уміють поважно поводитись навіть у святому місці, де всі себе називають рабами. Відомі, бо прославились своїм високим становищем у суспільстві і у бізнесі, а також відомі тим, що не приховаєш і що не приносить добру славу. Саме тому, коли вся та знать пішла ставити свічки, побожний простий люд супроводжував їхню молитву наріканнями: “бач, гріхи свої замолюють”.
ок! Даси мені завтра
Життя повне проблем. Одна проблема за другою переслідують і відчуваєш, що цьому не буде кінця. Руки часто опускаються і так гасне надія. Надія… коли гасне надія, то слово життя позбавляється таких прикметників : радісне, спокійне, щасливе, бажане, насичена. В часі безнадії твій розум переповнений думками про те, як змінити в своєму житті щось, як допомогти самому собі, як врятувати себе від біди. На небі сонце, а в твоєму житті похмуро. Йдеш зажурений вулицями міста, думаєш постійно про своє нещастя і тут чуєш знайомий голос просячий милостиню. Жебрак мене впізнав ще з далека. Я йому ніколи не давав гроші. У мене є свої принципи, він це знає. При цьому він ніколи не мовчить, коли я проходжу повз нього. Прочитати все »
Бог приймає чисту пожертву і чистого серця
Одного багатого підприємця відвідав священик і попросив пожертву на будівництво храму. Чоловік був багатим і міг дати велику суму. Священик зауважив, що чоловік був релігійним, бо правильно привітався до священика і поцілував руку, та ікона стояла на його робочому столі. Все вказувало на те, що прохання буде вислухане і пожертва буде щедрою.
Директор дуже уважно вислухав, не перебиваючи, але із відповіддю не поспішив. Сказав, що сам прийде до храму і принесе пожертву. Так і сталось, але не так як гадалось. Прочитати все »
Належати до вибраного народу – це ласка і відповідальність
Дорогі брати і сестри у Христі, притча «Про Виноградник і виноградарів» (Мф. 21, 33-42 ) показує нам велику Любов і велику ненависть, Безкорисливу Доброту і заздрісне зло. Із простої притчі бачимо наскільки є великою Божа Любов, яка терпить і очікує на навернення грішника, яка бажає лише одного: щастя для Людини. Притча також вказує на те, що всьому приходить кінець. Терпеливості і очікуванню також … Саме тому, одним із великих гріхів вважається “надмірна надія на Боже Милосердя”. Прочитати все »