Вдячність – пам’ять про доброту, яку ти відчув на собі
Дорогі браття і сестри у Христі, історія в Євангелії від Луки нам описує дивну подію, у якій показано Божу любов до потребуючих людей і дивну поведінку тих, котрі отримали те, що хотіли, але чомусь не прийшли навіть подякувати (Лк 17. 12-19)
Зрозуміти прокажених ми можемо, а от найти якусь оправдовуючу причину на їхню невдячність, нам вже важче, а хіба є якесь оправдання на невдячність? Вдячність – це підтвердження пам’яті про отриману доброту, це визнання ласки і милосердя, що отримали.
Просити – це природній інстинкт
Від самих перших хвилин життя дитина виявляє свої потреби і у різний спосіб просить: плаче, простягає руки, ласкаво вдивляється… Прочитати все »
Любимо Бога – вибираємо те, що хоче Бог. Хіба є щось краще?
Дорогі браття і сестри у Христі, притча в Євангелії від Луки 14:16-24 немов показує культурні відносини між людьми. Складається враження, що Христос хоче нас повчити якоїсь форми поведінки на прикладі господаря і запрошених друзів, де є ласкаві запрошеня і вічливі прохання про вибачення із оправдовуючими причинами. Але, строгість господаря в кінцевій частині притчі показує, що зовнішня вічливість і вічлива форма поведінки не є ознакою ні любові, ні пошани. Прочитати все »
Ікона “Безликого різдва”
Іконою називаємо малюнок із символічним зображенням, у якому є глибокий зміст. Читаючи символи, можемо відкрити особливе послання.
Перед нами є особлива ікона із особливою назвою “Ікона безликого різдва”. Назва дещо насторожує. Ми звикли чути про ікону “Різдва Христового”, “Різдва Богородиці”, а от саме таку назву “Безликого Христа” мабуть зустрічаємо вперше.
Вдивляючись в саму ікону, можемо зрозуміти чому так названо, але при цьому виникає наступне запитання: Чому так намальовано, або, як кажуть іконописці – Чому так написано чи відтворено?
Безликість – пустота?
Вдивляємось і зауважуємо, що на цій іконі дійсно є безликість. Є зоображена жіноча постать і дитяча. Обоє не мають ні очей, ні уст, ні вух, ні носа. Немає конкретного обличчя, тільки обриси. По-церковному – це безликість. Дивно, правда?
Дивлячись на них, ми не можемо сказати: вони веселі чи сумні, задумані чи відкриті до спілкування. Ми навіть не можемо запевнити, що вони живі. Пустота вказує на пустоту. Прочитати все »
Ісус є Чоловіколюбець, а ми? Mи кого любимо? A може ЩО любимо?
Дорогі браття і сестри у Христі, уривок з Євангелія від Луки 10:25-37 нам пригадує про заповіді любові і історію про доброго Самарянина, який жив цими заповідями, і при цьому, що не належав до вибраного народу. Ісус ставить в приклад того, у чию сторону не дивились, і звертає увагу на того, хто першим звернув свій погляд на потребуючого, адже дивився серцем і в цьому доброму серці промовив Бог – Батько усіх людей. Прочитати все »
Бог допомагає усім, хто приходить
Дорогі браття і сестри у Христі, Євангелія від Луки 8:41-56 нам описує історію, коли з Ісусом зустрілись одночасно багато потребуючих людей, особливо було звернено увагу на Начальника Синагоги, у якого була вмираюча 12-річня дочка, і також на бідну жінку, яка прожила 12 років у великій нужді та в боротьбі із хворобою.
Кожен з них казав: “мені дуже потрібно” і кожен вважав, що його потреба є найважливіша, саме він потребує миттєвої допомоги, бо сил і можливості чекати нема. Прочитати все »
Миле серце бачить інших …
Дорогі браття і сестри, притча про Багача та Лазаря в Євангелії від Луки 16:19-31 нам пригадує, що в цьому світі є люди забезпечені і потребуючі.
Люди різні і причини різні
Різні мають таланти, різні успадкування, різні умови для життя, різні цінності, різна мета і ще багато чого нас творить різноманітними. Цим і є правдиво багатство цього світу – в різноманітності! Так Господь задумав цей світ і так воно є природнім. Прочитати все »