Входимо в Піст із іншими, щоб відновити між нами єдність
Ось ми вступили у Другу неділю Великого посту. Цей час посту має бути часом відновлення нашого уподіблення до Бога. Ми, люди, сотворені на Його образ і подобу.
Бог хоч і єдиний, але у Трьох особах. Ми їх іменуємо окремо, але Отець, Син і Святий Дух між собою нероздільні. Ця єдність існує завдяки їхній сутності та взаємній Любові.
Без любові не можливо існувати разом. Лише взаємна любов може пов’язати, утримати і дати життя. Господь старається завжди, щоб цей зв’язок любові існував. Знає, що без нього людина, ціле людство приречене на загибель. Прочитати все »
Входимо в Піст із іконою, щоб відновити у нас Ікону Божу
Кожного разу, коли дивимось на ікону, пригадуємо собі, що ми також є створені на образ і подобу Божу.
Коли бачимо ікону припавшу порохом, розуміємо, що це може статися із нами і тоді вже мало хто може розпізнати у нас правдивий первісний образ.
Коли бачимо ікону на неналежному місці, без пошани та використану не за призначенням, то внутрішньо відчуваємо, що так не має бути, адже вона потребує достойнішого місця. Адже почитаючи ікону, ми виявляємо повагу до того, хто у ній описаний. Коли дивимося на себе чи іншу людину, ми віруємо, що перед нами образ Божий, котрий ціниться перш за все через те, що він діло рук Творця?
Цей час посту має бути часом відновлення нашого уподіблення до Бога.
Прочитати все »
Коли ми отримуємо прощення, то хіба для того, щоб знову отримати шанс повторити знову ту саму помилку?
Провина, помилка, поганий вчинок розривають добрі відносини між людьми. Це викликає незадоволення, обурення, розчарування, навіть, гнів і бажання помсти. Найгірше, що втрачається довіра між людьми.
Перерізати шнурок легко, а от зв’язати – це завжди важче, та ще й до того всього буде вузлик.
Кому буде радість, а кому – печаль? на цілу ВІЧНІСТЬ!
Хто з нас без гріха? Хто ніколи не робив помилки? Хто скаже, що він бездоганний? У кожного з нас є темні місця в історії нашого життя, які далеко не були найкращими, деякі недосконалості нас переслідують ще й по-сьогодні.
Поглянемо в наше минуле і побачимо, що нічого безслідно не пройшло. Добрі справи принесли нам добрі плоди, а погані вчинки відбилися своїми поганими наслідками. Каже народна мудрість: “Рано чи пізно все боком вилізе”.
Прочитати все »
Наївність Доброго Батька чи Любов, яка змінює і уподібнює
У притчі “про Доброго батька” можемо ще раз подивляти Велику Любов батька до сина. Можливо на перший раз виглядає, що батько був дуже наївний, бо дозволив синові розтратити все своє майно, але дивлячись на завершення притчі, побачимо, що батько хотів лише одного – показати свою жертвенну любов, що є безкорисливою, нематеріальною, безумовною. Правдива любов, котра вміє чекати, прощати і, навіть, втрачати. Любов, котра хоче одного – добра для іншого, щоб той був наповнений любов’ю. батько хотів, щоб син любив так, як батько.
Прочитати все »
Хто я є перед Богом? – Митар чи Фарисей
Дорогі у Христі, із неділею “Про Митаря і Фарисея” ми наближуємося до зустрічі із Великим Постом.
Ці дві особи, які дуже подібні до нас, наштовхують нас до думки: “Хто я є перед Богом?” Бо і ми приходимо до Божого храму і ми також молимось. Ми також відчуваємо на собі таємничість у розмові із Богом. Цій зустрічі людина промовляє з повноти свого серця до свого Творця. Людина виливає все, що є в середині. Це твориться у храмі, Домі Божому, у кожному місці, де відчуває присутність Бога і де захоче почати з Ним розмову.
Отож, хто я є перед Богом? Прочитати все »