Духовна убогість – це не бідність, це початок на шляху до блаженства
Дорогі брати і сестри у Христі, в цій розмові із Христом і багатим юнаком ми можемо побачити нас самих і наші відносини із Богом, отже, нашу внутрішню духовність. Декому нагадує бідноту людської душі, що відмовляється прийняти шлях убогості, тобто постійного уповання на Божу милість, постійна потреба у Його присутності, невтомна єдність і її бажання.
Прив’язаність до матеріальних благ творять душу бідною. Де буде твій скарб, там буде і твоє серце. Якщо скарб матеріальний, то душа твоя буде приречена бути замкнутою у матеріальному, обмеженому світі. І навіть, якщо будеш виконувати всі заповіді, то все рівно будеш відчувати: що тобі щось бракує, як це сталось із юнаком.
Успення і Небовзяття Богородиці – предвіщення нашого майбутнього
Дорогі браття і сестри у Христі, Господі нашім та в опіці Матері Його Пресвятій. Торжествуємо сьогодні Небовзяття Богоматері. Згадуємо про смерть її, але в не нашому людському матеріальному розумінні, тобто як кінець всього, а її успення – це завершення земного перебування і народження до Небесного Царства. Саме тому поминання її не викликає у нас смутку, а навпаки серце наше наповнюється радістю від цієї славної події. Марія відійшла у небесний спочинок, де є визволення від матеріальної залежності, і переставилася у духовний світ.
Хто має трудності із прощенням, той нехай спочатку зверне увагу на свою пам’ять
Дорогі браття і сестри, у цю 11 неділю Церква закликає нас пригадати важливість Прощення у житті віруючого християнина.
Прощення для віруючих людей –це найперше Божий дар. Деколи людина хибно думає, що саме вона є володарем прощення. Не раз ми підкреслюємо це висловом: простив із цілого серця, або ж кажемо: “Простив від себе”.
Таке прощення існує серед простих людей, навіть і невіруючих, і воно також є корисним. От лишень видається досить зверхнім і мало проявляється в ньому любов. Прочитати все »
Рятуй мене Господи, зціли мене від сліпоти духовної
Дорогі у Христі брати і сестри, бачити сліпих людей нам трапилось не раз. Їх легко відрізнити від інших. Вони ходять з білою паличкою, або тримають когось за руку. Часто можемо зауважити, що їхні обличчя повні напруженості, їхні рухи обмежені, їхні думки є лише про одне: про них самих і про місце, де вони проходять. Незрячі не мають проблем із розсіяністю. Цікаво, правда? Вони повинні бути у постійній зосередженості, бо неувага може спричинити їм багато ускладнень. Прочитати все »
Молитвою і постом захистити себе та інших
Дорогі у Христі, браття і сестри. Цього року на початку Успенського посту Свята Церква дає нам можливість пригадати необхідні дві речі у боротьбі зі злом.
Історія із апостолами, котрі не змогли уздоровити хлопця, що був біснуватий, показує, що для боротьби зі злом одного бажання є замало. Основою у цій духовній боротьбі є віра, яка є вихована у пості та в молитві.
Чи буває правильна віра без сумнівів?
Дорогі браття і сестри у Христі, якщо пригадаємо історію ходіння апостола Петра по воді, то можемо побачити великий сплеск віри на початку: «вийшов Петро з човна, почав іти по воді і прийшов до Ісуса.» . Далі проявилась людська слабість: «побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати» Петро не розгубився і почав шукати помочі:
«скрикнув: Господи, рятуй мене! Ісус зараз же простягнув руку, вхопив його»
Ісус пояснює причину Його падіння: «мовив до нього: Маловіре, чого ти засумнівався?» Виходить так, що сумнів став причиною потопання. І складається враження, що Ісус засуджує сумнів. Але хіба це правильно засуджувати те, що рятує нам життя фізичне і моральне. Прочитати все »