Чому маємо чогось більше? Щоб ми не були самотніми!
Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Луки ( Лк. 12, 16-21.) ми читаємо притчу-історію про чоловіка, який раптово розбагатів, але це його щастя тривало недовго. Ми не знаємо, як закінчилась ця історія. Складається враження, що Господь запросив нас пережити цю ситуацію, але залишив нам право завершити по-своєму.
Минулого разу ми звернули увагу на те наскільки важливі історії в нашому житті. Історії особисті чи історії інших, важливо, щоб вони були для нас повчальні. Не повчальні історії ми називаємо плітками, або осудом, або нісенітницями – можемо прирівняти їх до сміття. На цінних історіях будувалася історія людства, вони передавалися з уст в уста, адже несуть у собі мудрість.
Яку ж мудрість несе в собі сьогоднішня історія, яка видається дуже дивною.
Вражає, що в цій історії не розповідається більше ні про кого, згадуємо лише про нього чоловіка, що відразу розбагатів. Він сам жодного разу ні про кого не згадує. І завжди є сам: думає сам, спілкується сам з собою, робить все сам. І також його мрії стосується тільки його самого!
Складається враження, що крім нього більше нема нікого на цій землі.
Таким чином можна зробити висновок, що цей чоловік жив сам і жив тільки для себе самого, навіть не було місця для Бога, подателя добра.
Читаючи цю історію, ми себе десь запитуємо:
“А яким є моє життя? Чи є присутній ще хтось в історії мого життя? Чи хтось є присутній у час моїх успіхів ? Чи мої мрії виходять за межі мого особистого життя і стосуються життя також інших людей?”
Вчинки милосердних людей стримують цей світ від остаточної погибелі
Слава Ісусу Христу! Дорогі браття і сестри у Христі, уривок з Євангелії від Луки (Лк.10, 25-37), в якому розповідається як один чоловік законовчитель підійшов до Ісуса і дав йому запитання. На що Ісус відповідає, розказуючи одну притчу, яка була дуже наближена до правдивої історії. Ісус міг відповісти кількома словами, але вирішив, щоб чоловік та інші, котрі слухали, самі віднайшли відповідь. Що і врешті сталося в кінці вже їхньої історії. Прочитати все »
Дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні свята церква запрошує нас звернути увагу на уривок з Євангелії від Луки (Лк. 8, 41-56), в якому розповідається як один чоловік, який був головою синагоги у тій місцевості, запросив Ісуса у свою хату, тому що його дочка хворіла. Ісус приймає запрошення, але запізнюється, бо дочка померла.
Можемо припустити, що вся причина спізнення була в тому, що в дорозі Спасителя затримали. Багато людей хотіло зустрітися з Ісусом, серед них була жінка, яка ховалася від усіх, бо мала особливу хворобу, через яку не могла бути серед людей, бо вважалася нечистою. Її викриття означало приречення її до кари смерті. Але ця історія могла мати інший розвиток, якби не сталась зустріч із цією жінкою, яка нехотячи затримала Ісуса …а може це Він сам затримався? (більше…)
Бачити і слухати та розпізнати до чого це мене приведе
Дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні ми читаємо притчу про “одного” багатого і “якогось” Лазаря (Лк. 16, 19-31). Ця притча припадає відразу після іншої притчі, яку ми чули минулого разу, тобто «про Сівача».
Можемо припускати, що притча про багача і Лазаря є явним прикладом того, що стається із людиною, котра хоч слухала Слово Боже, але не дала добрих плодів праведного життя, бо розкоші цього життя заглушили її серце і вона стала нездатною приносити плоди любові.
Багатий був добрим чи злим?
Прочитати все »
Ісус доторкнувся до мар – Боже слово має торкнутись тебе, щоб дати тобі життя
Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Луки ( Лк. 7, 11 16) , ми читаємо зворушуючу розповідь про похорон сина вдови, жінки, яка вже зазнала втрати свого чоловіка, а тепер лежить мертвим єдиний син. Хоч зібралось багато людей довкола неї, але відчуття одинокості у цьому світі примножувало це горе.
Які би ми, люди, не були черствими, чи байдужими, чи зайнятими справами цього світу, чи в ейфорії безтурботності, але звістка про смерть торкає кожну людину, бо перед смертю зупиняються всі, бо розуміють, що тут йдеться про останні речі в земському житті людини. Тут є зустріч із істиною, яку пізнає кожен народжений.
До смерті, до світу померлих ставляться у різний спосіб: хтось боїться, хтось вшановує, хтось уникає розмови про це. Але кожен в глибині душі відчуває, що рано чи пізно зустрінеться із цією темою: буде втрата в сім’ї чи серед друзів, може випадково зустрінути похоронну процесію, або ж відчуття смерті торкнеться і самої людини і людина призупиняється.
Дуже часто люди забуваються, що шлях кожної людини зупиниться і тому вартує пам’ятати про це. Прочитати все »
Волонтери Доброї Новини
дорогі браття і сестри у Христі,
читаючи Євангеліє від Луки (Лк. 5, 1-11) про проповідь Ісуса на березі озера, в той час, коли Петро та інші повернулись після важкої нічної праці, яка не була успішною, запрошую вас до роздумів про працю і про те, що має бути в нашому житті окрім заробітку.
У багатьох конституціях демократичних держав в перших законах згадується про право людини на працю. Це добре, що навіть на законному рівні хочуть гарантувати людині, що вона буде мати можливість для самореалізації, для суспільної користі, для виконання частини своєї місії в час.
Виконуючи добре свою роботу, ми так допомагаємо один одному жити.
За це отримуємо різні винагороди такі, як гроші, як інші послуги. Для нас це додатковий стимул для праці. Все ніби добре організовано, але ми знаємо, що є такі ситуації, коли все рушиться через те, що ти втрачаєш роботу, що не можеш віднайти зайнятість за своїм фахом, що робота може не завжди принести прибуток та інколи можуть бути втрати. Ось тоді приходить час кризи. Кожен, хто пережив, щось подібне, той знає наскільки важко у той час, коли ти не маєш прибутку. Все життя немов зупинилось і руйнується. Це позначається також і на психічному стані людини і на її навіть фізичному здоровʼї. Прочитати все »