А ви знаєте обіцянку Ісуса для тих, хто захоче піти за Ним?
Дорогі браття і сестри у Христі, у сьогоднішньому уривку Євангелії від Матея 19, 27-30, ми чуємо обіцянку Христа як відповідь на запитання апостолів: “Що ми будемо мати за те, що пішли за тобою?”. Ці слова можемо сміливо назвати словами надії.
У кожній правдивій надії є обіцянка. Ця обіцянка показує, що буде потім, які будуть наслідки. Таким чином надіючись ми прямуємо до сповнення обіцянки. Ісус згадує про новий світ, про Його царювання, Він скеровує наш погляд далі за це земське життя.
Дехто з людей прийшов до Бога, щоб вирішити проблеми земського життя, ми хотіли покращити своє становище, хотіли душевного спокою та інше, все це стосувалось теперішнього життя.
“і що тепер?” Прочитати все »
Проповідь для когось і про щось, і проповідь не для когось і не про щось
Заплутана, неясна історія
Одного разу немов випадково один якийсь хлопець зустрів одну якусь дівчину. Ну, якимось чином це все ось так почалось — хтось щось сказав, хтось щось почув, і ніби випадково між ним і нею зав’язалося щось таке, що нікому не було зрозуміло. Мало хто в таке вірив, але це сталось! Сталось щось таке, що не мало навіть того розуміння, не мало тих якихось навіть натяків на таке щось подібне, але з часом стало чимось таким більшим, ніж просто щось і з кимось. Та все ж найбільше, що вразило це те, що з того всього, що вже колись комусь було відомо, ніяк не сходилось хоч якимось чином, бо чогось такого, що в якісь мірі було би чимось схожим. Прочитати все »
Чи в нашій спільноті можуть виявитись діла Божі?
*ВСТУПНІ РОЗДУМИ:*
Дорогі Браття і сестри у Христі, у Євангелії від Івана (Йо. 9, 1-38.) ми читаємо про перебування Ісуса та його учнів в Єрусалимі. Вони вийшли з храму і побачили одного сліпого жебрака, який по-особливому привернув їхню увагу, бо був сліпий від народження.
Зустрічаючи різні ситуації, у кожного з нас виникають якісь думки, припущення, а інколи просте бажання знати: чому так, а не інакше, і врешті чому так сталось? І ми шукаємо пояснення, шукаємо причини, шукаємо винуватців.
Апостоли не тільки мали думки, але мали сміливість озвучити їх і запитати в того, кому довіряли. Важливо підкреслити, що вони мали в кого запитати – це був їхній Учитель. Ми також маємо можливість запитати в Ісуса, якщо почуваємось Його учнями. Ми також можемо отримати відповідь, навіть, якщо вона буде не такою, яку ми очікували. Прочитати все »
Зустрів самарянку, яка потім стала місіонеркою, або про те, чому нездатні свідчити живого Бога
Христос воскрес!
дорогі браття і сестри, вже більше 20 днів ми звіщаємо радість про Христове воскресіння, у якому ми пригадуємо про надію на вічне життя. Це не було просто колись і так продовжується по-сьогодні. Люди по-різному сприймають звістку про живого Бога. Хтось радісно підтверджує, хтось задля етикету відповідає за звичаєм, хтось дивується, бо свято немов вже пройшло і треба переходити до звичного і нейтрального “добрий день”. Кожен реагує відносно того, як вірить і в якому стані він перебуває у той час. Тому кожного разу звістка про живого Бога може визначити нашу віру, яку ми маємо на даний час.
Історія про жінку мироносицю може пояснити нам, чому ми інколи стаємо нездатні свідчити про живого Бога серед нас.
Життя людини – це постійні переміни
В історії, яку ми сьогодні чули про зустріч Ісуса із жінкою із Самарії при криниці Якова(Йо.4, 5-42.), ми можемо спостерегти як змінювалась поведінка жінки. Вона зробила великий шлях переміни від особи упередженої, яка тримала на відстані всіх, і закритої у своїх трудностях до особи, яка стала відкритою і місійною. Прочитати все »
Господь тебе питає: “Чи ти бажаєш …. ?” Яке свідчення ти даєш іншим?
Христос Воскрес! Дорогі браття і сестри ми продовжуємо звіщати Христове воскресіння і свідчити надію на життя вічне, яке нам дарує Господь. Це Торжество і це свідчення дало початок місійній діяльності апостолів, яку тепер ми успадкували. Тепер ми нагадуємо цьому світу про те, що Бог нам приготував на небесах вічні оселі. Ми віруючи у Сина Божого, який зійшов з небес воплотився, жив серед нас, вмер за нас і воскрес задля нас і нашого спасіння, ми стаємо спадкоємцями Царства Божого. Ось тому, кожного разу в Божественній Літургії ми проголошуємо між нами “Благословенне Царство Отця і Сина, і Святого Духа”.
Проголошуємо і творимо
Не вистачає лише сказати, але слово має воплотитися, статися видимим. І так , як кожен з нас залучений до цієї святої місії, ось кожен має відчути відповідальність за видимість цього Царства між нами. До храму приходять різні люди: хто з цікавості, хто з потреби, хто задля спільної молитви, хто задля сліжіння Богові, а хто задля бажання єдності перед Отцем небесним із своїми духовними братами-сестрами. І хоч ми приходимо до Бога, але ми також дивимось один на одного і в нас в голові виникають різні думки. Як би було добре, щоб наша поведінка і наше спілкування було би джерелом добрих думок для інших. Щоб, дивлячись на нас, інші славили Бога!
Які думки викликав розслаблений, що лежав при овечій купелі? Прочитати все »
Що знищує у нас надію, а що скріплює її?
Дорогі браття і сестри, Христос воскрес!
Воістину воскрес!
Ось так ми звіщаємо впродовж 40 днів цю Пасхальну радість, яка перемінила журбу і смуток апостолів, яка запрошує нас до виходу із грішної темряви безнадії до світла надії!
Ось так ми будемо пригадувати один одному, що Христос своїм воскресінням і перемогою над смертю нам дарував надію на вічне життя з Ним!
Ось так ми можемо свідчити не християнам Христа розпʼятого, що віддав Своє життя за нас грішних, але і воскреслого, що покликав нас до святості. Прочитати все »