Успення – це приклад шляху до вічного блаженства
Дорогі у Христі, сьогодні ми зібрані в цьому храмі з особливої причини – вшанувати Успення Пресвятої Богородиці. Або ж, можемо сказати простими словами, що ми прийшли пом’янути день смерті Матері Божої. Як правило, коли ми збираємося на поминки, вшановувати тих людей, які відійшли з цього земського життя, ми приходимо із особливим сумним настроєм, згадуючи про врату дорогої нам людини. Але сьогодні, я так дивлюся і по вас, що настрій інший, ніж у ті поминальні дні.
Сьогодні ми прийшли вшановувати її і пом’янути її, але є особливість у цих поминках: ми сьогодні приходимо, щоб пом’янути її блаженне успення. Тобто щасливий відхід з цього земського життя, її щасливу і радісну кончину. І це вражає, бо не раз виникає запитання: що тут є радісного, чому згадуємо про блаженство і з чого тут радіти? І виявляється, є причини.
І хто готувався до цього торжества ось цих дев’ять днів, роздумуючи над її життям, молячись до неї і до Спасителя, той дійсно міг переконатися, що якщо ми проживемо життя так, як вона прожила, тоді буде з чого радіти і в хвилину нашої смерті. І буде велика радість тоді, коли будуть і нас поминати, як це роблять із поминанням святих. Бо хто прожив це життя у блаженстві і відйшов, то чому сумувати? Тому пам’ять про нас буде блаженною, щасливою. Прочитати все »
Самонадійний виклик Спастителю – зроби те, що я тебе прошу!
Дорогі брати і сестри у Христі, у сьогоднішній історії з Євангелія від Матея (Мт 14, 22-34) ми пригадуємо розвиток подій після помноження хлібів і риб у пустинному місці. Тепер Ісус змушує учнів сісти в човен і вирушити на інший бік. Він не йде з ними відразу, залишається на самоті… Для Нього це було важливо — виконати те, задля чого прийшов у самітнє місце.
Учні, мабуть, під враженнями від великого чуда, насичені і втомлені, відпливають без Учителя. Відпливають у місце не тільки “пустинне”, але й небезпечне, бо не має тверді. Хоч вони були досвідченими рибалками, але море вночі, та ще й під час бурі, завжди приносить відчуття тривоги. Морська буря, ніч, страх… і раптом – Ісус, Який іде по воді і промовляє: «Будьте спокійні — це Я, не бійтеся!» Не боятися?
Прочитати все »
У Преображення Господнє ми запрошені здійснити паломництво надії
Дорогі брати і сестри у Христі, що преобразився на Таворі, сьогодні ми разом з Ісусом і трьома учнями — Петром, Яковом і Іваном — запрошені духовно залишити все і скерувати свої очі, свої стопи та своє серце до висот. Це не зійти на вершину, як мандрівник чи альпеність, щоб взяти її, відчути себе переможцем і вищим над усіма.
Бути в Божій присутності
Апостоли, як і ми, були втомлені. Вони йшли за Ісусом, слухали Його слова, бачили Його діла. І ось Ісус веде їх на гору, у тишу, далеко від усіх. Відводить від натовпу, щоденних справ, навіть від місійної діяльності. Запрошує їх в тиші серця пережити присутність Бога. Він це робив часто, залишаючи їх всіх, а тепер він запросив їх, як учитель, що хоче навчити своїх учнів.
І там, на вершині, сталося щось неймовірне: обличчя Ісуса засяяло, Його одяг став білим як світло. Апостоли побачили Ісуса таким, яким Він є – у славі, у світлі, у повноті Божої краси. Тут Петро не витримав і вигукнув: «Господи, добре нам тут бути!»
І це була емоція і глибоке відчуття душі чогось величного і неописанного. Ось – присутність Бога. Ось — любов, яка не зраджує, не минає, дає надію, що все можна перейти. Прочитати все »
Люди, що вийшли до Ісуса, стали паломниками надії, апостоли зазнали краху в аналітиці
Дорогі брати і сестри, у сьогоднішньому уривку Євангелія від Матея (Мт. 14, 14–22) ми пригадуємо, як Ісус зглянувся над натовпом, зцілив їхніх хворих, а потім чудесно нагодував п’ять тисяч людей п’ятьма хлібами і двома рибами. У цьому ювілейному році ця історія відкривається для нас по-особливому. Адже вона нагадує про справжнє паломництво людей, під час якого зустрічаєш і випробування, і досвід довіри, і надзвичайні випадки.
Дорога надії — це шлях від дому у пошуках змін
Євангелист Матей згадує, що «вийшовши, Ісус побачив силу народу». Це люди, які вийшли з міст, від своїх помешкань, від свого звичного життя. Вони залишили все, щоб піти на зустріч із Христом. Ми можемо сміливо назвати їх паломниками — тими, хто залишає позаду свою домівку і пускається в дорогу, аби повернутись із змінами. Кожен правдивий паломник має запитання, потреби, духовні бажання — і тому пускається в пошуки. Як правило, шукаємо те, що втратили. Паломники вірять, що знайти втрачене можна в інших обставинах, зустрівши іншого і наповнившись тим, чого в себе вдома немає.
Люди, які прийшли до Ісуса, не знали, як усе складеться. Вони не були попереджені наперед про всю програму перебування. Вони не брали з собою багато речей, хоч йшли у пустинне місце. Вони просто йшли на зустріч, бо серце їм підказувало: там є надія.
Це образ кожного з нас. Коли ми вирушаємо в паломництво до святого місця, ми живемо очікуванням. Ми прагнемо отримати відповіді на свої запитання. Ми переконані, що, залишаючись у звичному місці, відповіді не приходять — потрібно шукати їх. Ми пускаємось у зустріч, яка може змінити наше життя. Прочитати все »
Віра, яка відкриває очі, любов, яка звільняє від німоти, приклад Ісуса, який кріпить у надії далі продовжувати місію
ВСТУПНІ РОЗДУМИ:
Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Матея (Мт. 9, 27-35) ми читаємо історію, а радше три історії. Вони немов три різні, але водночас всі обʼєднані, бо кожна з них розповідає про Ісуса i про його місію.
У першій історії ми чули про зцілення сліпих, про повернення їм зору. У другій про повернення мови німому, а у третій історії Ісус зазнав чергової критики від фарисеїв, але попри все продовжував своє послаництво.
Всі ці історії насправді – це одна єдина історія про Ісуса і про Його зустріч із людиною, яка страждає недугами, але вірою може повернути втрачене, людиною, яка страждає душевним болем, але завдяки співчутті та допомозі інших може повернути свободу. Із людиною, яка через нерозуміння і можливо гордовиту впертість може не прийняти і навіть зупинити дію Божої ласки. Прочитати все »
Дорога життя в надії продовжується через прощення
Дорогі браття і сестри у Христі, читаючи уривки з Євангелія від Матея, ми немов продовжуємо подорожувати з Ісусом та апостолами. Після подорожі до Герасинських околиць, де жили погани, і після прохання залишити їхній край, Ісус повертається до міста Капернауму (Мт. 9, 1–8). Прочитати все »