Проповідь в ресторані
Двоє друзів вирішили пообідати разом. Так як вони були досить відомими людьми, а мали дуже важливу розмову, то вибрали тихенький ресторанчик, щоб їх ніхто не турбував. І дійсно місце було досить спокійно, клієнтів було мало і пахнуло досить смачно. Коли принесли замовлені страви, то за звичкою перехрестились і взялись тамувати свій голод. Незабаром пішла розмова, що була основною причиною їхньої зустрічі. І в час, коли розмова підійшла до кульмінаційних рішень, пролунав голос старенької жінки, яка незамітно Прочитати все »
моє серце більше полюбило світлість ніж темряву, або про те, що скріпило дружбу
Коли твій друг тобі відкриває свою душу і виявляє свій внутрішній стан – це підкреслює велику довіру. У таких ситуаціях ми стараємось бути обережними, щоб часом ця крихітна нитка довіри не обірвалась і щоб з нею часом не знищився зв’язок довіри. А що робити, коли така щира розмова називається осудом чи наговорюванням на іншу особу: знану чи не знану тобі? Колись то має прийти цьому кінець.
Я довго терпів і часто вислуховував плітки, наговорювання і в якійсь мірі було цікаво, бо дізнавався таємниці і приховані факти з життя людей. Прочитати все »
Хто краде, той бере із вкраденим ще й прокляття
Цього разу мудрець був дуже строгий до мене. Пояснення такої поведінки я отримав пізніше. Вся справа в тому, що я допустився одного гріха. Я переступив заповідь “НЕ кради”. Неспокій мучив мене і я прийшов до страрця, щоб примиритися. Коли він вислухав мене до кінця, то на це гріх чомусь звернув особливу увагу і сказав, щоб я чим скоріш повернув вкрадене. Зробив паузу І знову наголосив: “Чим скоріше!”.
Звичайно, що він відчув мій подив і вже лагідно промовив:
– Коли ти береш вкрадену річ, то відразу береш із собою ПРОКЛЯТТЯ. Прочитати все »
Чи чуже краще?
Побожна жінка підійшла до свого пароха і у великому захоплені викликнула: “Спасибі отче, що запросили цього священика до нас. Він таку проповідь сказав, що було би гріх його не послухати”.
Священик ще в більшому захоплені із цікавістю запитав у жінки, бажаючи знати те, про що ще не говорив із своїми вірними: «А що ж такого цікавого говорив священик на проповіді? Що відкрив вам незнаного?»
Після відповіді жінки священик не переставав дивуватися далі. Прочитати все »
Кидаю монету, щоб вернутися
Мудрець із сином прогулювались вулицями величного міста. Його називають Вічним містом. Чому саме так? Хм… Як виявилось, батько мав багато версій відповіді і всі були правдоподібними. Хотілось просто вірити у ці людські здогади, які внушали лише одне: бажання жити вічно.
Підійшовши до одного фонтану, біля якого крутилось багато туристів, мудрець залишив сина на якийсь час у тиші насолодитися красою витвору людських рук. Фонтан був надзвичайно красивий. Сюди приходили усі, щоб побачити на власні очі те, що є візитною карточкою цього міста.
З часом син зауважив, що люди сюди спішили не тільки для цього. Його здивувала їх незвичайна поведінка, зрозуміти яку малюку було просто неможливо. Він запитав батька: “Чому ці люди кидають копійки у цей фонтан?” Прочитати все »
А ти, заради кого?
Над одним добрим християнином знущався молодий юнак:
– Чому ти дотримуєшся заповідей, коли і так ніхто з тебе не бере приклад? Чому ти постійно проповідуєш і навчаєш інших, коли тебе ніхто не слухає? Чому постійно розповідаєш, що Бог зробив у твому житті, якщо люди постійно з тебе насміхаються і не сприймають це серйозно?
Чому? Чому ти такий впертий?
-Ні, я вже не є такий Прочитати все »