Чому ми любим? Чому ми робимо добро? Чому ми прощаєм?
Дорогі браття і сестри, притча із Євангелії від Матея 18:23-35 розказує нам знайому історію, яку мабуть кожен з нас пережив, або ж бодай був учасником подібних подій. Бути боржиником чи давати в борг – це вже стало складовою частниною нашого життя.
Хтось хоче більше ніж на те спроможен, інший має більше ніж потрібно, ось так і допомогають один одному з надією, що в кінцевому результаті всі будуть задоволені. А що буде, коли не станеться та, як сподівались? Якщо не можливо повернути борг?
Щоб все було чесно і правдиво, є лише проста відповідь: справедливість, або милосердя! Прочитати все »
Несподівана любов у словах любові
Мати з подругою говорили у кімнаті. Такі зустірчі бували часто, адже добрі друзі використовують кожну нагоду, щоб поділитись враженнями, щоб почути слова підтримки, просто провести час разом.
Несповідвано до кімнати забігла дитина і стала непорушно. Прочитати все »
Священик від Бога, лікар від Бога, і хто ще хоче бути від Бога?
Зустрілись за вечерею священик і лікар. Їжа була смачна і тому настрій відразу піднявся. Спочатку розмова торкнулась загальних тем, а потім перейшли і на професійні. В один момент щирий лікар зізнався у наболілому: ” А знаєте, отче, чому я так рідко відвідую храм? Вся причина в священиках. Один мій знайомий своєю поведінкою мені відбив охоту до всього церковного, але в Бога я ще вірю.”
Священик із здивуванням від такого щирого зізнання аж затих і опустив очі. Прочитати все »
Ти – Ісус?
Всі ми комусь когось чи щось нагадуємо. Дорослі з делікатності довго мучаться в думках, щоб пригадати цю подібність і , якщо довго не знайдуть, то несміливо питаються. У дітей це простіше – запитують відразу, не турбуючись, хто і що про них подумає.
Хлопчик підійшов до чоловіка із бородою і довгим волоссям, одягнутим у старовинний одяг. Спостережливо зміряв його з ніг до голови.
“Привіт, Ісус, мене звати Захарчик” – маленькі очка заблищали від несподіваної зустрічі із тим, кого так часто бачив на малюнках. Прочитати все »
Ти любиш морозиво?
Наречений прогулюючись з нареченою, запитав: “Ти любиш морозиво?” Вона відповіла миттєво: “Так, дуже”. Тоді він зупинився і, дивлячись спокійно на неї, продовжив: “Як ти його любиш?”
– Ну, як … все просто, коли маю бажання, то купую і їм його…
– А хіба так виявляється любов до того, кого любиш? Ти мене також так любиш?
– Звісно, що ні. Але якщо його не з’їсти, то навіщо було тоді його брати?
Бог тебе чекає! Де?
Жінка захоплена прийшла з храму і оповіла, що була зворушена словами проповідника, який відкрив їй досі не знане. Священик роз’яснив, що Ісус прийшов на землю, щоб нас наблизити до Бога, щоб кожен відчув присутність Бога повсюди і особливо у своєму серці. Тобто Бога можемо зустріти не тільки в храмі, чи в іншому святому місці, а ще й у своєму серці. Адже ми можемо стати храмом Духа Святого.
Кажучи правду, блискучі очі і красномовні слова справили враження на сім’ю, але щось ніхто до кінця так і не зрозумів головної думки. Жінка це запримітила і махнула байдуже рукою: хіба їм поясниш, до церкви ж так часто не ходять …
Всі стали до столу на молитву, як це за звичаєм робили на недільний обід.
Пролунали перші слова молитви. Жінка підвела свої молитовні очі вгору і тут же відчула, як маленька дитина посмикала її за руку. Мама із незадоволенням, бо перервалась молитва, опустила свої очі і глянула на дитя, немов “що там сталось?” Прочитати все »