Без віри життя людини неможливе. Мати віру – це мати великий дар від Бога. Віра нам допомагає почати життєвий шлях, іти по ньому та минати всі перешкоди, що зустрічаються на ньому. Хто має віру, той крокує по цій дорозі життя мужньо і відважно. Навіть, коли приходять труднощі, то віра дає зцілення.Сумніви приносять смуток. Сумніви, недовіра, підозри, фантазії про негативне нас спонукають до страху і переживань. Життя повне сумнівів неможливо назвати життям – це, скоріше всього, просте існування.
Дуже часто, втрачаючи віру, ми втрачаємо життя.
Один мудрець сказав: “якби я не вірив, то я б не лягав спокійно спати. Не закривав би очей на спочинок, не поглиблювався у сон, знаючи, що можу не прокинутись, і що завтрашній день може бути гіршим від сьогоднішнього.”
Пригадаймо історію царя Давида, коли він утікав від свого сина Авесалома. Вже не було сил далі втікати від розлюченого рідного сина, котрий бажав пролити кров батька. Знеможений цар впав на землю і це означало, що скоро буде смерть. У повній довірі до Бога Давид помолився і заснув. Ось, потім виник цей псалом.
Псалом 3
О Господи, як багато моїх ворогів, багато їх повстали проти мене.
Багато тих, що мені кажуть: “Нема йому спасіння в Бозі!”
Але ти, Господи, щит мій навколо мене, ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
Я голосно візвав до Господа, і він вислухав мене з гори святої своєї.
Я ліг собі й заснув, і пробудився, – бо Господь мене зберігає.
Я не боюся безлічі людей, що навколо мене обсіли.
Встань, Господи, спаси мене, мій Боже! По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих. У Господа спасіння; на твій народ – твоє благословення.
Здавалось би нічого дивного, але у таких ситуаціях перевіряється наша віра. Можемо, жартуючи, сказати: хто має віру у Бога, той спокійно спить.
І не тільки. Віруючі люди довіряють Богу свої думки, і тому думають по-Божому; довіряють свої вчинки, і тому роблять по-Божому, довіряють своє життя, і тому живуть по-Божому.
Віруюча людина завжди відчуває присутність Бога. Вірить, що кожній ситуації життя є Божий замисл. Не утруднює себе різними виясненнями, щоб зрозуміти: чому так і так. Саме тому, вона не мучить себе різними здогадами і домислами. Просто приймає все як є. Хоча завжди залишає за собою право шукати покращення.
Що ж це є “довіряти”?
довіряти-любити та із закритими очима іти за Тим,що попереду тебе і веде тебе.
“Як навчитися довіряти Богу?”
Почув просту відповідь: “Познайомся з Ним поближче.”
І справді, найбільше ми довіряємо тим, кого найкраще знаємо як хороших, гідних довіри. А Христу в цих якостях немає рівних.