Життя на піску і на скелі

Loading

 Одного разу Учитель проходжувався з одним учнем по березі моря. Вони двоє ішли і мовчали, але між ними відбувався німий діалог, який можна було побачити зі сторони.

Учитель ішов твердо і не хитаючись, його кроки були рішучі і впевнені, тому він, хоч ішов поволі, але завжди попереду від свого учня.
Натомість учень поводився зовсім протилежно учителеві – завжди кидався з однієї сторони до іншої, спотикався, падав, і мусів, немов, бігти за Мудрецем, постійно відставав.

І от, захеканий учень розірвав тишу своїм запитанням про життя: “Учителю, як потрібно будувати своє життя, у який спосіб маю жити?”
Учитель зупинився і промовив: „ Життя – це шлях, по якому ти йдеш, життя – це твердь, на яку ти маєш опертися”. Отож, від того, що є під тобою, тобто, від твого фундаменту життя, залежить твоє життя.
Тоді, коли будеш відчувати твердь під собою, зможеш йти поволі, але впевнено, будеш робити кроки спокійно, але ці кроки будуть твердими.

Дуже часто люди у пошуках певності (може впевненості) починають спішити і падати в паніку, бентежитися. Краще просто зупинитися і поглянути на життя, особливо на його фундамент.

Вам також може сподобатися

Більше від автора

+ Немає коментарів

Додайте свій