Коли ти побачив мене, Ти відчув, що я потребую допомоги. І ти запитав мене: чим же можна мені допомогти?
Не знаю чому, але відразу відповів: нічим, просто побудь біля мене, тобто Твоєю присутністю.
Я знаю, що Ти міг би зробити більше, але у той момент я потребував саме Твоєї присутності;
Потім Тобі подивляв, бо знав, що Ти мав велике бажання надати більшу допомогу і знав, я має бути краще.
Але Ти виконав те, що я в той час забажав, натомість Свої бажання відклав на “потім”, можливо на “ніколи”.
Тепер я розумію чому покірно стояв біля мене, не роблячи немов “нічого” – Ти хотів найперше допомогти саме мені в тому в чому я найбільше потребував підтримки. А вже “потім”, а може “ніколи” слід було звернути увагу у вирішенні якоїсь тої немов проблеми.
Так, це було можливо не розумно і не вигідно на думку багатьох, але це було у найбільш потрібно і побачити це можна було лиш у глибині серця – у глибині любові, де погляд і осудливі думки не мають доступ.
лише жертвенна любов: тиха, ніжна, майже не замітна не шукає свого і доповнює те, в чому є правдивий брак.