Дорогі браття і сестри у Христі, коли чуємо уривок із Євангелії про зустріч Ісуса і митаря Закхея, то відчуваємо приближення благодатного часу Великого посту, що розпочнеться відразу після 5 неділі. Тому маємо нагоду у наступних неділях належно приготуватися до особливого духовного часу в цьому році Сопричастя.
Можемо вже від тепер задуматися, яким буде цей піст для кожного з нас зокрема та для цілої нашої церковної спільноти?
Приготування душі до особливої зустрічі з Богом
Кожного посту свята Церква нас закликає, щоб ми об’єднались належному приготуванні до Великої Події. Це приготування звершується в нашій душі, адже взяти участь у Таїнстві присутності Бога можна лише душею відкритою. Закрита, засліплена, заглушена різними клопотами душа навіть не зауважить цей великий дар – відчути присутність Бога.
Зараз батьки інколи жаліються, що їхні діти навіть не зауважують їх, коли вони приходять додому, бо настільки перейняті і захоплені в комп’ютерних іграх, що навіть не звертають увагу, коли їм принесли їсти. Ось так і ми можемо захопитися і весь час перебувати в журбі і клопотах, забуваючи про присутність Бога.
Піст – це сказати Богові «я тут, Господи». У цьому році ми можемо сказати Богові це разом: “Ми тут, Господи”.
І для цього нам потрібно дещо прояснити. Найперше: хто буде нашим провідником, лідером? Читати далі »
Дорогі браття і сестри у Христі, у це торжество Богоявлення Свята Церква запрошує нас стати учасниками Божого Об’явлення людям.
Бог сотворив цей світ і є присутній у цьому світі, але це ще не означає, що Він автоматично визнаний у цьому світі. Ми знаємо, як часто Творець ігнорується: дехто заперечує Його існування, дехто визнає Його існування, але не хоче виконувати Його волю, дехто стає навіть Його ворогом і спокушаючись, стає на сторону зла.
Сьогодні ми згадує Святе Таїнство Хрищення, його ще називають Просвічення, бо воно стає початком чудесного шляху пізнання Бога. Це пізнання не є задоволення нашої розумової цікавості, а дитячий потяг по пізнання того, хто мене любить.
Щось подібно до дитини, котра отримавши багато любові від батьків, тягнеться до них і радіє їхній присутності. У присутності Бога ми просвічуємось! Адже дивлячись у Божому Світлі на цей світ, ми зовсім по іншому відкриваємо його – бачимо цей світ, як вияв Божої Любові, за що хочеться лише дякувати і берегти все, що Бог дарував нам. Читати далі »
Дорогі браття і сестри у Христі, об’єднані у радості Торжества Воплочення, сьогодні Свята Церква нам пригадує про події, що сталися після народження Ісуса.
Йосиф, попереджений у сні, разом із Марією і дитятком були змушений втікати до Єгипту.
Ось так через одну людину – Ірода, Ісус стає скитальцем i вже початку свого земського життя живе долею людини, котра залишає свою батьківщину та йде у незнаний світ.
Така подорож стає для Пресвятої родини продовженням дороги віри. Адже у житті скитальця важливим є довіритись Божому провидінню і тоді відкриваються очі на можливість мати щось краще. Людина у нових обставинах робить сміливі і мужні кроки: пізнання нового, відкритість до незнаного, довіра до незнайомого, надія на краще, любов до чужого. Читати далі »
Дорогі браття і сестри у Христі, ще кілька днів залишилось до Торжества Христового Різдва і сьогодні свята Церква запрошує нас до приготування пережиття цієї знаменної події.
Найперше хочу звернути нашу увагу, що у сьогоднішньому уривку (Євангеліє від Матея 1, 1-25.) ми часто чули дивний вислів, що один породив іншого: “Авраам породив Ісаака” і т.д. У цьому є глибокий зміст, що пригадує нам про початок шляху віри, коли Авраам дав духовне життя своєму сину, а той передав своєму і так віра передавалась з покоління в покоління.
Можу з впевненістю сказати, що багато з нас стали немов Авраам: зустріли Бога, повірили в Нього і тепер передають це духовне життя своїм дітям. Як це прекрасно, коли ми творимо цей духовний родовід! Як це знаменно, коли через нас проходить Боже благословення і залишається на дітях, які у свою чергу передадуть своїм дітям. Таїнство воплоченняЧитати далі »
Ось завершується день, останній день цього місяця. У розмовах часто згадують, що приходить завершення чергового року. Хтось до цього готується поважно, як до свята, а хтось сприймає це скептично. Нам, християнам, ця подія дещо затьмарює одне із важливих свят, в якому згадуємо подію з життя Спасителя – Його Обрізання, при якому надавалось ім’я – Ісус, тобто Спаситель.
Для нас, християн, вже стало звичним приймати людське і надавати йому духовного значення. Свято державне, а ми його наповнюємо духовним змістом. Яким? Читати далі »
