“Де би ти не пішов, я піду за тобою” – це початок великої Історії, яка може бути нескінченною
Дорогі в Христі, сьогодні чуємо зворушуючу історію подорожі Ісуса до Герасинського краю ( Мт. 8, 28 – 9, 1.), яку можемо по-різному
охарактеризувати. Це може бути історія успіху! Адже Ісус зцілив двох, які були опановані злим духом, звільнив ті околиці від впливу зла, хоч ті люди вже із цим зжились. А може бути історія неуспіху! Через те, що Ісус був такий принижений тими людьми, які вийшли і прогнали його геть, сказали: “Йди з нашої території”.
Аля ця коротка історія є насправді лише частиною іншої історії, це є радше продовження більшої історії. Історії, яка почалася із одного книжника, який прийшов до Ісуса і, дивлячись, як Ісус зціляє, як слава розноситься, дивлячись, як люди тягнуться до Ісуса. Прочитати все »
Сотник – це паломник надії і не тільки … а ми?
Дорогі браття і сестри у Христі, історія про сотника, яка описана в Євангелії він Матея (Мт. 8, 5-13) у цьому ювілейному році паломників надії нам відкривається по-іншому. Поведінка сотник перед Спасителем не може залишитись поза нашою увагою. Він – військовий начальник, має багато людей під своїм командуванням, йому виявляють цілковитий послух, але перед Ісусом, простим євреєм, сотник показує не вищість і навіть не приниження, а стан, який ми можемо окреслити словами: довіра, повага і надія.
Коли сотник прийшов, він не говорить наказово «зціли», чи щось подібного. Він не виголошує довгу молитву із різноманітними поясненнями. Він ділиться із своїм болем, він просто ділиться із ситуацією свого життя: «Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко».
Прочитати все »
Як ми хочемо прожити життя в клопотах чи в довірі та пізнанні Божої любові?
Тема: Як ми хочемо прожити життя в клопотах чи в довірі та пізнанні Божої любові?
ВСТУПНІ РОЗДУМИ:
Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Матея (Мт. 6. 22-33.) ми читаємо уривок із Нагірної проповіді Ісуса. Правдоподібно ці перші слова Євангелії (Благої вісті) Учитель з Назарету голосив в інших містах та селах тоді, коли їх відвідував із учнями. Тепер ми чуємо ці слова у нашому храмі, у нашій спільноті.
Люди приходили до Христа і слухали ці слова, це було справжнє слово надії. Хтось знаходив відповіді на свої запитання, а для когось – це був поштовх поставити свої нові запитання. Відчувається, що Наука Христа була дуже простою і на прикладах взятих із сотвореного світу, звичайного життя.
Це не були чергові правила, закони, заповіді: що робити, щоб привернути доброту Бога! А це були радше дороговкази як жити з Богом і як жити між собою, щоб було видно між нами Царство Боже, щоб ми дійсно відчувати себе Божим народом, а не поганами. Прочитати все »
А ви знаєте обіцянку Ісуса для тих, хто захоче піти за Ним?
Дорогі браття і сестри у Христі, у сьогоднішньому уривку Євангелії від Матея 19, 27-30, ми чуємо обіцянку Христа як відповідь на запитання апостолів: “Що ми будемо мати за те, що пішли за тобою?”. Ці слова можемо сміливо назвати словами надії.
У кожній правдивій надії є обіцянка. Ця обіцянка показує, що буде потім, які будуть наслідки. Таким чином надіючись ми прямуємо до сповнення обіцянки. Ісус згадує про новий світ, про Його царювання, Він скеровує наш погляд далі за це земське життя.
Дехто з людей прийшов до Бога, щоб вирішити проблеми земського життя, ми хотіли покращити своє становище, хотіли душевного спокою та інше, все це стосувалось теперішнього життя.
“і що тепер?” Прочитати все »
Чи в нашій спільноті можуть виявитись діла Божі?
*ВСТУПНІ РОЗДУМИ:*
Дорогі Браття і сестри у Христі, у Євангелії від Івана (Йо. 9, 1-38.) ми читаємо про перебування Ісуса та його учнів в Єрусалимі. Вони вийшли з храму і побачили одного сліпого жебрака, який по-особливому привернув їхню увагу, бо був сліпий від народження.
Зустрічаючи різні ситуації, у кожного з нас виникають якісь думки, припущення, а інколи просте бажання знати: чому так, а не інакше, і врешті чому так сталось? І ми шукаємо пояснення, шукаємо причини, шукаємо винуватців.
Апостоли не тільки мали думки, але мали сміливість озвучити їх і запитати в того, кому довіряли. Важливо підкреслити, що вони мали в кого запитати – це був їхній Учитель. Ми також маємо можливість запитати в Ісуса, якщо почуваємось Його учнями. Ми також можемо отримати відповідь, навіть, якщо вона буде не такою, яку ми очікували. Прочитати все »
Зустрів самарянку, яка потім стала місіонеркою, або про те, чому нездатні свідчити живого Бога
Христос воскрес!
дорогі браття і сестри, вже більше 20 днів ми звіщаємо радість про Христове воскресіння, у якому ми пригадуємо про надію на вічне життя. Це не було просто колись і так продовжується по-сьогодні. Люди по-різному сприймають звістку про живого Бога. Хтось радісно підтверджує, хтось задля етикету відповідає за звичаєм, хтось дивується, бо свято немов вже пройшло і треба переходити до звичного і нейтрального “добрий день”. Кожен реагує відносно того, як вірить і в якому стані він перебуває у той час. Тому кожного разу звістка про живого Бога може визначити нашу віру, яку ми маємо на даний час.
Історія про жінку мироносицю може пояснити нам, чому ми інколи стаємо нездатні свідчити про живого Бога серед нас.
Життя людини – це постійні переміни
В історії, яку ми сьогодні чули про зустріч Ісуса із жінкою із Самарії при криниці Якова(Йо.4, 5-42.), ми можемо спостерегти як змінювалась поведінка жінки. Вона зробила великий шлях переміни від особи упередженої, яка тримала на відстані всіх, і закритої у своїх трудностях до особи, яка стала відкритою і місійною. Прочитати все »