Хай Бог тебе благословить

Як ми виявляємо повагу до Бога? Яка повага до його слуг?

Розділ: Цікаве. Написав о.Віталій ~ Вересень 6, 2014. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі браття і сестри, притча про Виноградник (Євангелія від Матея 21:33-42) була сказана Ісусом для людей віруючих, які ревно зберігали заповіді і були глибоко переконані, що їхнє духовне життя  є ідеальним через виконання приписів закону.
Але: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Те, що вважали основним, стало другорядним, а основне – відкинули?
Щось подібне сталось із тими у притчі: були ревним працівниками у винограднику. Зауважень стосовно їхньої праці не було, вони приносили добрий врожай. Але сталось щось дуже дивне. Те, що зіспувало всі відносини і, навіть, принесло багато жертв. Гордість… довела до почуття привласнення собі чужого .
Господар, власник свого майна, не хотів чужого “послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні”, але найманці відчули себе повними власниками і збунтувались, вбивши слуг і сина.
Ми можемо дивуватися страшному кінцю цієї історії, де прийшла загибель і для самих робітників. Як же до такого докотились? Як таке могло статись?
Зло приходить тихо і незамітно
Допускаючи навіть найменшу погану думку у своє життя, ми вже готуємо велику тріщину у доброті.
Не можна йти на компроміс із злом. Зло підступне і рано-чи-пізно реалізує свої плани, незамітно перекручуючи залишки доброти, що є ще в людині.
Ми покликані жити у смиренності наших думок, почуттів і ділань
Наша ціль не боротися із злом, а перебувати у доброті. Ми не повинні звертати увагу на зло і захоплюватися ним, даючи в такий спосіб дорогу до злих помислів.
Повага до посланців Божих, людей, котрі в імені Бога нам нагадують про праведність життя – це вияв поваги до Бога. Навчимось поважати Божих людей, тим самим не буде труднощів у повазі до Бога. Люди, котрі нам роблять слушні зауваження, хочуть нам добра. Проявляти до них озлобленість – це злитись на то добро, до якого вони закликають. Отож будьмо уважні і обережні, щоб після них ми в пориві емоцій не образили і самого Бога.
Коли ми будемо на своєму місці і виконувати свою місію – все буде добре!.
Для цього ми маємо пізнати наше покликання, наше служіння, відношення до матеріальних і духовних дарів. Добре, щоб ми переглянути наші думки про власність(!), щоб часом те, що Боже, не стало ніби ТІЛЬКИ НАШИМ.
Погляньмо на своє життя і запитаймо:

  • де і як ми служимо в Божому “винограднику”?
  • Як ми виявляємо нашу повагу Тому, кого називаємо “Господь”, тобто власнник, володар, господар?
  • Які належні плоди ми жертвуємо Богу? Що Він очікує від нас?

Переглядів було:1651

Ключові слова до цього допису: ,

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.