Дорогі браття і сестри у Христі, історія про вигнання духів із біснуватих  правдоподібно починається від того часу, коли Ісус сідає у човен і вирішує переплисти на інший бік. (Мт 8 23-27). (більше…)

Ми слухаємо, читаємо цю історію і дивуємось від багатьох речей. Все ніби просто: є чоловік, який просить за зцілення іншої людини, є Ісус, який може це зробити і готовий піти й допомогти.
Але у цьому всьому ми зауважуємо незвичайні події.
Сотник просить не за родича чи рівного собі, а за слугу. Він визнає навіть свою недостойність перед тим, кого завоював. Він вірить і довіряє, що Ісус це може не тільки зробити, але і зробить це, щоб не порушити приписи.

Хіба це не дивно?
Під час окупації Римською імперією ізраїльського народу у кожному містечку були солдати Риму і саме вони пригадували про те, хто тут господар, а хто раб. Але і серед тих окупантів були ті, хто залишився людяним і не боявся показати себе людиною перед іншими. Бо врешті, яка би не була загальна політична чи економічна ситуація від кожного з нас залежить якими ми будемо і яке рішення ми приймемо: людяне чи нелюдяне? (більше…)

дорогі браття і сестри у Христі, в довгій історії про чоловіка народженим сліпим, ми бачимо шлях віри людина, яка зазнавала травм від самого народження. Завершується цей уривок  розмовою про віру:

35. Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, і, зустрівши його, сказав до нього:”Віруєш у Сина чоловічого?” 36. Той відповів: ” Хто він, Господи, щоб я увірував у нього?” 37. Сказав йому Ісус:” І бачив єси його, і той, хто говорить а тобою – це він. “38. Тоді той сказав: “Вірую, Господи!”

Це визнання віри було зрілим визнанням вільної людини.
Але перед тим було мабуть багато запитань: чому, хто винен і т.д. Всі ці пошуки причини не дали правдивої відповіді і лише довели до стану жебрацтва.

Від самого малечку цей чоловік був позбавлений можливості бачити свої батьків, бачити красу свого дому, бачити цей світ. Він мабуть чув постійні зітхання і співчуття. Люди звикли до такого становища і  надії щось краще не було.
Символізм зцілення через помазанням болотом очей та умивання у Силоамській воді (Посланий) показує, як очищуючись з бруду, людина просвічується. А з бруду потрібно було ще очиститись …. (більше…)

Сімʼя вирішила вийти на вулицю і трохи прогулятись. Мама одягнула дитину і вже в коридорі перед тим, як відкрити двері ще раз подивилась на дочку. Усміхнулась і поправила їй шапку на голові, але дитина майже миттєво відреагувала і повернула у попереднє положення.  Жінка пильно глянула і знову поправила, а дитина знову виправила. Коли жінка в черговий раз простягнула руку, то чоловік промовив: “Вибач, але чому не може бути так, як вона хоче?” На що жінка відповіла: “Але мені так не подобається! Ти що не бачиш, що малюнок не посередині. Що ж люди скажуть?”
Батько тільки усміхнувся і підморгнув! А дитина у відповідь усміхнулась. (більше…)

Тема: Особиста зустріч з Христом .”

*ВСТУПНІ РОЗДУМИ:*

Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Івана (Йо. 4, 5-42.) ми читаємо про зустріч Ісуса із жінкою, яка прийшла до криниці Якова, що була біля одного самарійського міста Сихар. 

У Євангелії ми часто читаємо про те, як за Ісусом йшло багато людей і Він проповідував їм, Він вмів промовити як до великих, так  і до малих груп. 

Також в Євангелії є історії, коли Ісус показує особливу цінність особистих зустрічей. 

У кожній такій зустрічі відчувається, що Ісус хоче мати особистий контакт із людиною і хоче мати глибокі зв’язки, від серця до серця. Ось так хоче показати свою любов, хоче, щоб людина відчула себе любленою і не сумнівалась у близькості Бога. (більше…)

Через смерть до погребення, від погребення до воскресіння!

Христос воскрес! – ми проголошуємо цю істину, марна наша була би проповідь, якщо би Христос не воскрес! Все за вершилсоь, як звичайно у продовж довгих століть людства. Прожила людина і немає людини. Все проминає. Але в Бога були інші плани для людини: Він задумав її відблиском Своєї слави, тому людина, як і слава Божа, мали бути вічними!
Коли людина вибрала гріх і з ним смерть, Бог посилає Свого Сина, щоб Він своєю смертю, погребенням поборов смерть через воскресіння. Тому Божий задум у Сині має продовження.
Читання уривку Євангелії від Марка 15, 43 – 16, 8. нам пригадує про погребення Ісуса Йосифом з Ариматеї і про жінок, які прийшли віддати честь тілу розп’ятого на хресті. Прочитати все »