Пастир овець вийшов на зелене пасовисько і вівці, радісно бекаючи, розпорошилися, смакуючи свіжу траву. Не одна дивилась час до часу у бік пастиря і кивала головою, як вияв вдячності. Пастир дивися на вівці і раділо його серце.
Та все ж час до часу його погляд линув у далечінь… Десь там далеко також були вівці, але вони були закриті в якісь кошарі. Він мріяв привести їх до цього стада, щоб усі були щасливі на зеленому пасовиську, щоб всі були обʼєднані у радості.
Наступного дня погода погіршилась і пастир почав готуватись до негоди.
Він збудував кошару, особисто кожну вівцю супроводжував у безпечне місце і вже цієі ночі всі вівці мали укриття. Та це ще й була міцна загорожа від зловмисників. Тепер вівці були у безпеці! (більше…)
Ви прибули до остаточного місця вашого призначення
Все почалось із того, що попросили, щоб помолився на цвинтарі. Рідко таке буває. Можливо через те, що не так вже і близько. На нашу радість зголосився добрий парафіянин, який погодився нас підвезти.
Ми рушили, але з часом виявилось, що точної дороги ніхто не знає. Що робити? Куди їхати?
Але це не проблема, бо ми живемо в сучасному світі і порада використати “навігатор” всіх заспокоїла.
Подорож продовжилась із радісним відчуттям, як це добре, що ми живемо у той час, де техніка нам завжди допоможе.
Але не мав і гадки, що техніка може допомогти і в духовному житті…
Справа в тому, що залишилось ще кілька метрів дороги і тут нашу тишу несподівано перервав металічний голос навігатора, який досить спокійно сказав: «Ви прибули до остаточного місця вашого призначення, яке знаходиться по праву сторону від вас.»
Ми всі поглянули у праву сторону і побачили Прочитати все »
Дорогі браття і сестри у Христі, в уривку Євангелії від Матея (Мт. 9, 1) ми читаємо історію про зцілення розслабленого і відпущення його гріхів. Це продовження історії про подорож Ісуса із його учнями по Галилейському морю до Гадаринського краю, де Він звільнив двох чоловіків від опанування злим духом. Як пригадуємо, жителі того краю попросили, щоб Ісус відійшов з їхніх околиць.
Спаситель смиренно повертається до Капернауму і, як виявилось, на Ісуса вже там чекали, але кожен чекав з різної причини.
Були ті, хто ведений вірою прийшов, щоб просити за свого товариша, який був розслаблений. З часом виявились і ті, хто чекав нагоди, щоб проаналізувати дії Ісуса, а потім покритикувати і осудити. Так є: хто більше знає, той більше може зробити висновків. Але до чого ці висновки ведуть людину?
А чудо сталось не через висновки когось про когось, а по причині віри!
Ось так через діяння Бога викрилось те, що було у серцях людей.
Деяким книжникам Ісус “знаючи їхні думки, каже: “Чого лукаве думаєте в серцях ваших?” (більше…)
Від того часу, коли в кошарі повісили годинник, вівці зрозуміли, що пунктуальність – це важливо, все решта – деталі.
З часом у пастиря виявилось те, що він більше недостойний опікуватись стадом, бо виходить за рамки встановленого часу… (більше…)
Почути одного дня, що ти водій і можеш нарешті самостійно керувати авто – це велика радість, але з часом переконуєшся, що не все так просто і мати машину це не завжди зручно.
Паркування – це одна із перших трудностей, яку зустрічає водій у великому місті. Якщо і знайшов вільне місце для паркування, то це тільки половина проблеми, адже потрібно ще вдало запаркувати машину.
В одному місті наповненого великим рухом автівок пролунали гучні сигнали і це миттєво привернуло увагу всіх до особливої ситуації. Утворилась велика колонна машин, які незрушно стояли одна за одною, немов вишиковані, і сигналили. Як вияснилось згодом, попереду біля храму паркувалась якась машина у дуже незручному місці і звичайно водій був дуже обережний, щоб нікому не пошкодити машини.
Це довге паркування дратувало всіх, бо проїхати було неможливо, а чекати нікому не хотілось.
Хтось не стримався і під неперервні сигнали машин вигукнув із відкритого віконця: “Ти можеш забратись з дороги і не заважати іншим?”, а хтось інший підтримав: “І хто тобі дав посвідчення водія? Ти посміховисько якесь …”
Були ще якісь інші вигуки … ніхто не шкодував слів.
Вся ця напруга на фоні машинних сигналів тільки ускладнювала ситуацію, адже у шофера тільки збільшувалась паніка.
Не знати, як би закінчилась ця історія, якщо б не йшов повз один молодик. (більше…)
Гра дітей перервалася несподіваною суперечкою. Після невдалих спроб вияснення: хто – правий, а хто – ні, діти підбігли до матері.
Кожен з них намагався пояснити свою правоту і кожен з них очікував, що мама правильно їх розсудить.
Коли всі замовкли, мама підійшла до кожного і обняла, а найменшого поцілувала і сказала: “Ідіть грайтеся і не сваріться, вас всіх дуже, дуже люблю”.
Тут найстарша дитина сміливо від імені всіх промовила:”Але ти не сказала: хто з нас правий!”
Мама лагідно подивилася на всіх і сказала: “Я ж ваша мама, а не суддя! Я можу вас тільки любити і любити всіх!”
Через скільки днів вся сімʼя пішла до церкви. Коли священик розказував про Бога і свідчив, що Бог є велика любов, що Бог не осуджує нас , а любить, бо Він є Батько!
Тоді дитина в емоціях викрикнула: “Бог є такий, як моя мама!” (більше…)