Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Луки (Лк 17, 12-19) ми читаємо історію про одну із подорожей Ісуса. Євангелист Лука нам оповідає, що Ісус наближувався до одного села і йому назустріч вийшло десять прокажених. Вони стояли здалека і не мали права наближуватись ні до села, ні до людей, хоча між собою були об’єднані, єдині. Не випадково народилась людська мудрість: біда єднає.
Не зважаючи на різницю між ними, бо були 9 юдеїв і один самарянин, вони змогли об’єднатись у благанні: “Ісусе, наставнику, змилуйся над нами!”
Змогли обʼєднатись і тоді, коли отримали вказівку: “Ідіть, покажіться священикам”. Вартує звернути увагу, що самарянин теж пішов. Ось так, всі пішли показатись священикам, що вони здорові, але насправді вони ще не зцілились. Але послух – це вияв віри! Отож їхній послух, спонукав зробити те, що було не логічним, але породив віру, яка була нагороджена зціленням! (більше…)
Вступні роздуми:
Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Луки (Лк. Лк. 12, 16-21) ми читаємо притчу про одного багача, якому пощастило, але наприкінці історії його було названо “безумним”.
Він був багатим і став ще більш багатшим. Здійснилась його мрія! Він отримав те, що хотів, але ця радість тривала коротко, бо все обірвалось на обʼявленні його долі і на запитанні: “цієї ж ночі душу візьмуть у тебе, і те, що ти зібрав, кому воно буде?” Нам невідомо чим закінчилась ця історія. Хочеться, щоб було її продовження. Цікаво, яке могло би бути її продовження? (більше…)
Слава Ісусу Христу!
Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Луки (Лк 8, 26-39) ми читаємо історію про коротке перебування Ісуса у Гадаринському краю. Він зцілив юнака, вигнавши злого духа, але й сам був вимушений покинути той край, бо люди цього вимагали. Вони прийняли рішення і Господь поважає їхній вибір!
Але чи цей вибір був правильним? Під яким надхненням люди прийняли це рішення? Надхненням Святого Духа чи злого? (більше…)
Дорогі браття і сестри у Христі, Притча «про Сівача і про зерно» може торкнути всіх, бо тут не говориться до віруючих чи ні, тут згадується про тих, хто має вуха, щоб слухати: «Хто має вуха слухати, хай слухає.»
Ми знаємо, що віра народжується від слухання. І тому важливо звернути увагу: що і кого ми слухаємо?
Зараз маємо багато пропозицій слухати. Живемо в епоху чисельних комунікацій. Колись у давнину не було так багато шуму, голосів. А тепер можемо почути будь-кого і будь-де.
Але є важливе запитання, яке слід собі поставити: кого слухати?
Бо, щоб просто заповнити тишу і слухати всіх підряд – це “нелюбов” до себе, не повага до своєї душі, ґрунту, про який згадував Ісус у притчі.
Дорогі браття і сестри у Христі, після нагірної проповіді Ісус пішов по околицях звіщати Добру Новину і на знак підтвердження сказаних слів на горі Він творив чуда.
У сьогоднішній історії, чуючи слова сказані до вдови з міста Наїн “Не плач”, нам пригадується про те, як Господь дав надію людям, що у скорботі: “Блаженні ті, що плачуть тепер, бо втішитеся”
І Спаситель у утішив жінку, воскресінням сина. Так буде з кожним, хто пережив втрату. (більше…)
Дорогі браття і сестри у Христі, цього тижня ми мали можливість почути уривки нагірної проповіді, яка передана нам у 6-тій главі Євангелії від св Луки.
Правдоподібно ця проповідь мала відлуння у всіх інших зустрічах Ісуса із людьми.
У проповіді згадується про блаженних і про тих, кому горе. Згадується про стосунки між людьми. Складається враження, що Ісус спонукає нас до переосмислення нашого духовного життя і нашого життя на землі.
Серцем цієї проповіді була перша заповідь, але з Його уст вона прозвучала по-іншому:
«Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.» тобто не матимете інших богів, кумирів. (більше…)