Дім Божий – це дім надії, це місце, де ти завжди бажаний і тебе завжди чекають!

Дорогі браття і сестри у Христі, кожен з нас має дім, де мешкає тимчасово чи постійно. Сьогодні ми зібрані в домі, який називаємо Божим домом!
Цей дім збирає нас, дітей Божих, щоб ми об’єдналися в молитві та служінні перед нашим Небесним Отцем. Батькам подобається, коли діти навідуються до них. Наш Небесний Батько радіє від нашої присутності.
У цьому ювілейному році, коли приготовляємось до Великого посту, ми запрошені задуматись над тим: чим є для мене є храм Божий?
Притча про батька і двох синів нам пригадує про спільне життя в у спільному домі.
Притча нам пригадує про те, що сімʼя має бути разом, але приходить час, коли з різних причин хтось залишає дім і йде у світи. Дім – це не в’язниця, тому ніхто не має змушувати тебе бути в ньому. Навпаки, в домі ти маєш себе чути безпечно і радісно, маєш хотіти бути в дому, бо це місце, де ти перебуваєш в любові.
Храм Божий будуть для того, щоб проголосити це місце Божої любові, яка спонукає нас до любові між собою! Якщо забракне любові, тоді люди будуть залишати храм, бо він перестане бути безпечним місцем. Але причина залишити храм може бути інша…
Притча нам пригадує про те, що дім, це місце, де тебе чекають.
Храм Божий – це місце, яке ти можеш залишити, але ти маєш пам’ятати, що це те місце, де тебе чекають. Очікування – це ознака любові. Це чудові слова надії! Запам’ятаймо ці слова: що храм Божий – це місце, де ти бажаний, де чекають на тебе не залежно від того ким ти є, чи ким ти став. Прочитати все »
З якими словами надії ми відходимо із наших місць молитви?

Дорогі браття і сестри у Христі, у цьому ювілейному році ми продовжуємо наше паломництво до нашого храму, щоб зустрітись разом із Господом. Храм – це місце, де ми можемо спільно пережити присутність нашого Бога, який Сам наголосив на тому, що, де є двоє чи троє зібрані в Його ім’я, там є і Він серед них. Будучи разом у храмі, ми маємо чудову можливість спільної молитви. Але якщо вона є спільна! Бо може бути так, що може бути нас багато в одному приміщенні, але кожен сам по собі, тоді це не можна назвати спільною молитвою.
В історії “про молитву Фарисея і Митаря у храмі” можна побачити, що вони молились немов разом, але єдності між ними не було. Без сумніву, що на це вплинуло їхнє ставлення один до одного: один вважав себе кращим він іншого, а інший вважав себе недостойним.
Чи хоче Бог, щоб була така велика відстань між нами? Прочитати все »
Замало вказати вказати на гріх, потрібно ще й дати надію і допомогти вийти із цього гріха!

Дорогі браття і сестри у Христі, у сьогоднішній день свята Церква нас об’єднує у двох подіях: згадуючи історію про Закхея ( Лк. 19, 1-10.), ми розпочинаємо приготування до Великого посту і до Торжества Воскресіння, а згадуючи про подію Стрітення (Лк. 2, 22-40.), коли на 40-вий день після народження Ісуса принесли до храму, ми згадуємо про сповнення обітниці даної Симеонові і про нові пророцтва щодо спасіння людства. Прочитати все »
Покладати надію на Бога чи на багатство?

Дорогі браття і сестри у Христі, розповідь про зустріч Ісуса з багатим юнаком, в цьому ювілейному році розуміється по-особливому. Адже юнак отримав запрошення пуститися в паломництво, паломництво надії. Не прийняв це запрошення і повернувся до свого дому. Як каже приказка: з чим прийшов з тим і пішов. А він так хотів перемін у своєму житті.
Переміни можуть настати, коли ми приймемо рішення щось залишити і щось прийняти.
Логіка нашого Бога – це йти до найгірших, до найбільш потребуючих, щоб в темряві засяяло світло

Христос рождається! Дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні ми читаємо уривок Євангелії від Матея (Мт.8:12-17), де згадується про сили темряви, які полонили Івана Христителя, щоб заглушити голос, що кликав відкинути гріх і покаятись. Але це не зупинило Божих планів щодо спасіння людини!
Замість цілковитої темряви, світло ще більше засяяло, бо це стало поштовхом до початку місії Христа.
Ісус вирушає в Гелилейський край, вибирає найбільше опущених людей, які не тільки фізичного бути на віддалі від духовного центру Єрусалиму, але ще й духовного вважались далекими від Бога, перебували в темряві.
Ось, така є логіка нашого Істинного Бога, який є Світлом від Світла, який йде до найгірших, до найбільш потребуючих. Прочитати все »
Покаяння, як світло розганяє темряву гріха і тоді можеш побачити Бога у твоєму житті

Дорогі браття і сестри у Христі, ми наближаємось до Торжества Богоявлення, у якому згадуємо про Обʼявлення Бога у Тройці святій на річці Йордан.
У перших рядках Євангелії від Марка (Мр. 1, 1-8.), яке ми сьогодні чули, оповідається про Івана Христителя, якого іменуємо ще й Предтечею Господнім. Він мав особливу місію – приготувати дорогу для Христа-Месії.
Це приготування полягало у приготуванні людських сердець через покаяння, щоб прийняли Боже Слова. Прочитати все »
