Що доброго може бути з Назарету? Виявилось, що треба прийти, подивитись і прийняти мир
Дорогі брати і сестри у Христі, сьогоднішнє Євангеліє ( Ів 1, 43–51) розповідає нам про подорож Ісуса в Галилею. Він шукає, зустрічає із запрошує.
Ісус зустрічає Филипа.
Він підходить до нього і просто каже йому: “Іди за мною”. І Филип іде. Без довгих роздумів, без вагань, без “дай мені подумати”. Спробуймо на мить поставити себе на місце Филипа. Хтось підходить до тебе і каже: “Зміни свої плани. Зміни своє життя. Іди за мною.” Чи ми б так відповісти?
Мабуть, більшість з нас почала б сперечатися, відкладати, шукати якісь причини відмновити. А Филип просто пішов. Чому?
Напевно тому, що в словах , у погляді у поставі Ісуса було щось таке, що не навіює тривоги, а навпаки заспокоює серце і дає відваги.
Не тиск, не страх – а спокій серця. Филип довірився і пішов за Ним. За якийсь час Филип стає тим, хто кличе, але він зустрічає опір. Прочитати все »
Душевний спокій – це стан серця, яке довіряє Богові.
Дорогі у Христі, сьогодні маємо останню неділю приготування до Великого посту. Це особливий час – час, коли Церква ніжно, але наполегливо запрошує нас увійти в глибину свого серця. Вже наступає час великої благодаті. І ми починаємо розуміти, що одним із найбільших дарів, який сходить з неба, від Бога, є душевний спокій. Прочитати все »
Останній суд – це продовження вічного життя в любові, яке почали вже тут на землі
Дорогі браття і сестри, ми робимо наступний крок у приготуванні до Великого посту. У мясопусну неділю, яку також називаємо “Неділею про Страшний суд”, ми згадуємо про те, що буде для кожного з нас моментом істини.
Це не для того, щоб нам навіяти страх чи залякати нас, але радше запросити до пізнання правди про нас. Це чудова нагода звернути увагу на те, наскільки людяність присутня у нашому щоденному житті, щоб своїми вчинками заперечити нерозумне атеїстичне вчення: “людина людині вовк”, “зробиш добро, то воно повернеться тобі злом”, “не можеш бути для всіх добрим”. А скільки ще таких нерозумних висловів чи псевдо повчань шириться серед нас? І дехто таки спокушається на це. І що виходить з цього? Зменшується доброчинність.
Тому які би ми не були зайняті справами і який би не був поспіх, нам потрібно час від часу знизити темп життя, або й взагалі зупинитися, і пригадати минуле і звернути увагу на теперішє, щоб зорієнтуватись, як далі продовжувати жити, тобто в якому напрямку рухатись.
Піст – це чудова нагода дати собі кілька запитань! І краще дати їх зараз, щоб в час суду не було здивування. Прочитати все »
Стрітення: Зустріч у простоті та Таїнство світла
Дорогі браття і сестри, сьогодні ми єднаємося у торжестві Стрітення Господнього. Ми споглядаємо, як Йосиф і Марія приносять Дитятко Ісус до Єрусалимського храму. Храм був побудований для Бога – і ось Божого Сина вперше вносять до Своєї святині. Ми сьогодні на віддалі століть єднаємось до цієї події, яка мала бути найурочистішою подією. Прочитати все »
Таїнство Божої любові: Батько, Який живе для нас, бо любить нас
Сьогодні ми чуємо притчу про Доброго Батька і двох синів. Ця історія могла бути правдивою історією про сім’ю із труднощами, тобто проблемною сімʼю і Спаситель міг її розказати, порушуючи тему труднощів взаєм між синами. Але насправді ця ісорія відкриває нам велике і незбагненне Таїнство Божої любові до нас, його дітей, і наша поведінка, як виявляється, не є проблемою для Бога, Батько не соромиться мати таких дітей. Він далі продовжує бути добрим батьком. Хоч мимоволі виникає питання: “А чому діти не виросли подібними до доброго Батька?”
Можмео зауважити, що у подібних трудностях виявлютья наші немочі, в яких ми пізнаємо незбагненну і по-людськи не логічну любов Бога до нас. І цих ситуаціях ми стоємо перед вибором: бути подібні до батька, або вчинити зовсім протилежно до Його волі.
Отож, чи ми приймаємо цю любов?
Чи ми захоплюємось цією любовʼю?
Чи ми хочемо так любити наших братів-сестер так, як Бог любить нас? Прочитати все »
Закхей – це приклад відваги в тому, як почати змінювати напрямок життя, тобто навертатись
Дорогі браття і сестри, сьогодні читання Євангеліє (Лк. 19, 1-10) пригадує нам нам про особливого чоловіка, митаря Закхея з міста Єрихон. Це місто нам пригадується ще у старому заповіті, коли його стіни впали від звуку сурем. В історії із чоловіком грішником стається щось подібна, адже ворота і мури грішного серця впали, Ісус увійшов в Його життя. Це історія – це не просто розповідь про багатого чоловіка, який виліз на дерево із цікавості. Це приклад того, як правильно почати правдиві зміни у своєму житті.
Ми стоїмо на порозі Великого посту. Пʼять неділь ми будемо приготовлятись до цієї благодатної пори, яка нас скерує до Великого Торжества Воскресіння.
Це може бути час приготовлення до духовної подорожі, яка буде ставити за ціль не чим більше пройти і щось цікавого побачити, але це буде запрошення у подорож в глибину своєї душі, щоб там відбулась зустріч із Ісусом, щоб там також залунав голос Спасителя і зійшло Спасіння! Але, як нам почати цей шлях правильно? Прочитати все »