Діти одного батька, які можуть разом спілкуватися із Батьком, якщо захочуть
Троє синів після довгої розлуки зійшлися разом у батьківській оселі. Часу пройшло багато і у кожного вже було своє життя, свій досвід і свої принципи.
Хоч, Батько був один, але так виглядало, що вони не були подібні один на одного. Не раз їм дорікали інші, висміюючи їхнє вороже ставлення та їхні поділ між собою. Сини і самі розуміли, що це не добре. Можливо тому часто не зустрічались, але пройшло трохи часу і цього разу ніхто не відмовився зібратися разом.
Оцінити і належно подякувати
Заробітчанка провернулась із далекого краю. Довший час не було її в сім’ї. Довгоочікувана зустріч відбулась щиро. Дарунки, теплі обійми, сльози радості та багато чого іншого, що жінка собі уявляла в дорозі додому.
А шлях додому не був короткий – тривав багато років.
Увечері, коли всі розійшлись, залишилися діти – син і дочка. Мама їх попередила ще по телефону, що все задумане тепер збудеться, бо роки в чужині принесли прибуток. Прочитати все »
Чин посвячення “Красивого хрестика”
Після Богослуження жінка підійшла до священика і попросила поблагословити хрестик, який нещодавно придбала. Вона простягнула долоню, на якій виднівся великий золотий хрестик і з піднятим тоном промовила: «Ось погляньте, який він красивий. Я спеціально вибирала такий величавий та з багатьма орнаментами. Я вже приміряла, мені і до мого одягу гарно підходить. Буде приємно його носити і зовсім несоромно перед людьми.»
Жінка ще далі милувалась прикрасою, а священик скривився.
Не при отцеві буде сказано
Чоловік, стоячи біля стін храму, почав розказувати жарт у колі друзів, що щойно вийшли із Служби. У самому розпалі смішної історії надійшов священик і тоді уста жартівника замовкли. На здивований погляд друзів, котрі хотіли дослухати до кінця кумедну історію, він напівшепотом сказав: “не при отцеві буде сказано!” І всі знову засміялись, дивлячись в сторону священика.
“Коло сумування” чи “коло радості”?
У кімнаті один навпроти одного сиділи мама і малий синочок. Очі в обох були зажурені і вони, зітхаючи, мовчали. Задумана мати це зауважила і звернулась до сина: « А ти чим же зажурений? Ти чому такий сумний?»
Не знаю – відповів син, – я дивлюся на тебе … мабуть мені сумно, бо ти сумна.
Не забутися про те, хто ти є насправді
Заробітчанка працювала в сім’ї заможних людей. Вони були дуже обдаровані люди, користувалися великим авторитетом у суспільстві, займали високі посади на роботі, були весь час дуже зайняті. Саме тому їм потрібна була прислужниця, котра могла би робити всю домашню роботу. Їй за це гарно оплачували і вона була задоволена, незважаючи на те, що мала вищу освіту і в дома працювала вчителькою. Прочитати все »