Батько хотів бути із дітьми, а діти?

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, слухаючи історію “Про Батька і двох синів”, нам пригадуються історії наших сімейних стосунків. Ми можемо підтвердити, що не завжди вони ідеальні, є труднощі і після трудностей є радість, або смуток.
Історія про цю сім’ю поєднала у собі і радість, і смуток. Складається враження, що ця історія немов незавершена, бо хочеться, щоб другий син таки зайшов до дому і залишився з рідними, щоб всі були разом.
А для цього йому потрібно перемогти себе, свою невдоволеність, свої переконання і врешті перестати бачити батька як ворога, а навпаки – підтримати  батька!
Старший син був переконаний, що батько помилився, зробив те, що не мав би зробити.
Старшому синові не сподобалось, що батько дозволив брату повернутись до дому, не сподобалось, що “блуднику” було повернено все, що втратив, натомість йому “вірному” не дісталось нічого.
Але мабуть те, що найбільше не сподобалось це те, що було свято, що була радість, що він побачив батька щасливим у такому несправедливому і нерозумному вчинку! Читати далі Батько хотів бути із дітьми, а діти?

Лише двоє могли розпізнати Бога у святому місці. Чому?

Loading

Дорогі Браття і сестри у Христі, від Великого торжества Різдва Христового вже минуло 40 днів і свята Церква закликає нас об’єднатися у спогаді особливої події – це внесення Ісуса до Храму Господнього, який був лише єдиним і був у м.Єрусалим.
Ця подія серед християн отримали назву Торжество Стрітення.
Тому що в часі, коли вносили Ісуса Христа до храму, відбулася зустріч. Можемо сказати довгоочікувана зустріч. Це було відчутно із сказаних слів старця Симеона: “Нині можеш відпустити слугу твого Владико за твоїм словом у мирі”.
Така велична подія, як прихід Бога в людському тілі до свого дому – храму Господнього, описується Євангелистом Лукою у дуже скромний спосіб.
Адже замість урочистої зустрічі зі сторони священства та віруючих людей Св.Лука нам сповіщає лише про двох осіб: про Старця Симона і про пророчицю Анну.
Тут немає жодного применшення. Просто в Домі Господньому лише двоє осіб змогли розпізнати у маленькому дитяті Воплоченого Бога. А інші далі робили свої священні справи, жили своїм життям і далі продовжували очікувати прихід Месії.
Ось так ця подія нас спонукає до роздумів про те, що ми також можемо хотіти зустрічі з Богом, але чи зуміємо Його розпізнати у теперішніх обставинах? Читати далі Лише двоє могли розпізнати Бога у святому місці. Чому?

Кожного разу, коли ми творимо молитву, можемо пережити близькість Бога, або Його віддаленість. Від чого це залежить?

Loading

У притчі про молитву двох чоловіків у храмі, а може це була правдива історія, дізнаємось про одне із найбільших таїнств цього світу: про саму молитву і про наслідок молитви.
Не раз ми чули, коли хтось в голос висловлював сумнів, а чи Бог почув мою молитву?
Почути – почув, але чи прийняв, чи вислухав прохання?
Бо молитва, як і кожна розмова: є прийнятною, а є просто беззмістовна, порожня, навіть огидна. Читати далі Кожного разу, коли ми творимо молитву, можемо пережити близькість Бога, або Його віддаленість. Від чого це залежить?

Бог хоче бути близько до людини! Чи дозволиш ти Йому приблизитись до тебе?

Loading

Бог хоче бути близько до людини! Чи дозволиш ти Йому приблизитись до тебе?

Читати далі Бог хоче бути близько до людини! Чи дозволиш ти Йому приблизитись до тебе?

коли би ти зустрів/ла Христа, щоби ти відповів/ла йому на запитання: що хочеш, щоб я тобі зробив?

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, минулого разу, читаючи уривок з Євангеліє (від Маттея 4, 12-17.), ми почули заклик Ісуса до покаяння, звертаючи особливу увагу на те, що Царство небесне є близько, що Бог є близько до нас.
При цьому Бог, який всюди і все наповняє, залишає за нами вибір: визнати Його присутність у нашому житті або ж відкинути Його волю і жити за іншими дороговказами.
В той час, коли Ісус прийшов на землю, Євангеліє нам описує занепад духовного життя у вибраному народі.
Цей народ мав би показувати приклад для інших, а насправді перебував сам у великій грішності. Прихід Божого Сина – це було бажання Бога спасти цей народ і також всіх тих, які повірять і підуть за Ісусом.
Сьогодні ми читаємо уривок Євангеліє від Луки (Лк. 18, 35-43), де описується зустріч Ісуса з чоловіком незрячим поблизу міста Єрихон. Цей чоловік сидів за містом і просив милостиню. Коли почув, що йде велика група людей, то зацікавився і дізнався, що це Ісус. Його цікавість переросла в дію, він почав кричати. Не зважав на те, що йому перешкоджали. Його наполегливість привернула увагу Христа. І коли між ними зменшилася відстань, між ними відбувся діалог. Ісус запитав його “Що хочеш, щоб я зробив тобі?” Той відповів: “щоб я прозрів!”
Почувши відповідь чоловіка, хочеться наголосити на тому, що він потребує підтримки від Ісуса не в тому, що він вже звик: жебрачити. Він хоче кардинальної переміни – хоче встати на ноги, залишити своє постійне місце перебування, але для цього йому потрібно бути зрячим. І також вражає те, що він йде за Ісусом. Читати далі коли би ти зустрів/ла Христа, щоби ти відповів/ла йому на запитання: що хочеш, щоб я тобі зробив?

допомога у пізнанні Бога та мудрості життя.