Архів позначки: розпізнання

Бачити і слухати та розпізнати до чого це мене приведе

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні ми читаємо притчу про “одного” багатого і “якогось” Лазаря (Лк. 16, 19-31). Ця притча припадає відразу після іншої притчі, яку ми чули минулого разу, тобто «про Сівача».
Можемо припускати, що притча про багача і Лазаря є явним прикладом того, що стається із людиною, котра хоч слухала Слово Боже, але не дала добрих плодів праведного життя, бо розкоші цього життя заглушили її серце і вона стала нездатною приносити плоди любові.
Багатий був добрим чи злим?
Читати далі Бачити і слухати та розпізнати до чого це мене приведе

У винограднику сталось щось страшне, але хіба вони не знали, що робили? А може не пригадували про основне?

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, слухаючи притчу про “Виноградник і виноградарів” (Мт. 21, 33-42.),  ми можемо жахнутись від того, якою може бути жорстокою людина, котра спочатку стає невдячною, заздрісною і пожадливою, а далі спокуса штовхає до ще більшого гріха – до вбивства.
Часто чуємо, як люди несподівано роблять  страшні вчинки, адже спочатку видавали себе за добрих, а потім виявились жахливі злі вчинки.
Так було і так залишилось, що ми не знаємо, що є в помислах людини. Саме внутрішній світ людини,її думки і її почуття, впливає на її вчинки.
Нам потрібно часто звертати увагу на наш внутрішній світ і зауважувати: які є наші думки, які є наші почуття? Чим вони надхненні?
Якщо відчуваємо, що темрява наповняє нас, тоді слід чекати і вчинки темряви, а якщо є світлі думки і світлі почуття, тоді і вчинки світла стануть всім людям відомі.

Про що ТИ думаєш? 
Наставник і послушник прогулювались по парку. Несподівано старець запитав: “Про що думаєш?” Читати далі У винограднику сталось щось страшне, але хіба вони не знали, що робили? А може не пригадували про основне?

Завдяки вашій вірі: відсутність в одному, стане здобутком в іншому.

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, в уривку Євангелії від Матея (Мт. 9, 27-35.) ми читаємо розповідь про зцілення двох незрячих, які йшли за Ісусом і просили зцілення.
Коли згадуєш про двох осіб, які незрячі, то мимоволі згадується прислів’я: “сліпий сліпого веде”, про це згадується в наступних рядках Євангелії від Матея “А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть…” (Мт 15:14), що вказує на якесь безглуздя.
Бачимо, що їхня єдність труднощах, а потім у вірі не була безглуздям, а навпаки їхнім зціленням, спасінням для них. Їхній смуток перемінився в радість, яку вони не могли стримати і розголосили по всій країні.
Це важливо, що вони були разом, допомагали один одному, але ведені були вірою, а не безглуздям.
Як ми знаємо, віра народжується від слухання. А слухання у них було дуже витонченим, адже, коли немає зору загострюється інший орган чуття. Таким чином відсутність зору допомогла їм загострити слухання Божого голосу, а це в свою чергу допомогло у вірі.
Інколи ми можемо зауважити людей, які у храмі на молитві закривають очі. Читати далі Завдяки вашій вірі: відсутність в одному, стане здобутком в іншому.