Проповідувати Боже Царство може той, хто почув поклик від Бога і пішов за Христом
Дорогі у Христі, у другу неділю після зіслання св.Духа згадуємо про покликання перших учнів. Зауважмо, що це були прості люди, які були покликані до виконання апостольської місії.
Читаючи цей уривок, народжується подив від того, що Христос вибирав своїх “спів-працівників” немов випадково, за принципом: хто трапиться на дорозі, того і покличу. Вибирає не за ознакою талановитості та минулого професійного досвіду, не з причини заслуг чи достойності. Господь дарує своє покликання усім, кого зустрічає. Прочитати все »
Екзамен на святість – це екзамен на вічність: святу або грішну
Дорогі у Христі, у цю неділю “Всіх святих” свята Церква закликає нас згадати приклад життя людей, котрих ми називаємо святими і роздумати над основною ознакою нашої віри – святістю. Без сумніву кількість святих перевищує кількість імен поміщених в церковний календар, або просто записані в історії. Велика кількість святих залишилась у незнанні, але всі вони стануть явними при кінці світу. Визнаних святих нас закликають до почитання, щоб вшанувати цих подвижників Божих, набратися у них мужності і охоти жити за наукою Христа, і таким чином також дійти до святості. Прочитати все »
Слово Боже: живе чи написане, або про школу віруючого серця
“Біблія це – книга життя! – крикнув молодик до людей, – Без неї я не можу жити! Вона є зі мною завжди і я навіть не уявляю свого життя без цієї Книги книг”. Люди із захопленням слухали мужні слова молодого проповідника, котрий своїм життям звертав увагу на важливість мати і читати найважливішу книгу. Він потім часто згадував про те, що Слово Боже має бути живим і навіть цитував друковані букви, тикаючи пальцем на пошарпані сторінки. Слухаючи такі поучення, чомусь ростуть знання, а віра не народжується від такого слухання, адже віра – це тоді, коли чуєш серцем, зберігаєш у серці і переживаєш серцем. Прочитати все »
Неділя святих отцiв I Вселенського Собору
В цю неділю згадуємо Святих Отців І Нікейського Собору 325 року.
На початку IV ст. Христова Церква після переслідування отримала свободу. Це був урочистий етап в історії, але разом з цим почався період іншого випробування. Почали поширюватися різні вчення, що часто не мали єдності із вченням Ісуса із Назарету. Таке вчення з часом назвали ересями. Однією із перших, явних та небезпечних була аріянська єресь.
Вознесіння: Йду, але не лишу вас сиротами …
Церква закликає нас приготовлятися до свят, торжеств, щоб ми змогли глибоко пережити запропоновану подію і щоб вона із історичного факту стала живим діянням Бога для людини у теперішній час, щоб вплинула на життя людини і перемінила її. Ось так продовжується діло Спасіння, про яке говорив Ісус святим апостолам у день свого вознесіння, повернення до Небесного Отця. Ісус говорив про Отця, Апостоли говорили про Отця і Сина своїм учням, а тепер ми слухаємо і теж передаємо іншим…
А все почалось із першої зустрічі, перших слів і віри в ці слова. Потім наслідування. Так їхні дороги перехрестились і об’єднались. Він довірився їм, а вони довірились Йому. Почали йти разом дорогою життя, що була водночас дорогою спасіння. Прочитати все »
Плащаниця – німий свідок, що промовляє
У місті Турині в Італії виставлено полотно Святої Плащаниці. Мільйони людей ідуть до цього храму, щоб зупинитися на кілька хвилин біля цього полотна. Люди приходять різні і поведінка різна також. Все стає зрозуміло навіть по тому як називають візит: хтось каже, що їде подивитися на плащаницю, хтось їде на поклоніння, хтось із цікавості, а хтось із обов’язку. Є ті, хто вірить у її надзвичайність, інші заперечують її автентичність. Є цікаві, котрі оглядають кожну затемнену пляму, стараючись щось знайоме побачити, інші немов байдужі до того, щоб щось побачити, бо закривають очі, натомість у них відкривається серце.
Підходять туристи фотографуються на пам’ять, щоб була згадка. Наближуються із трепетом духовні особи і вклоняються, щоб віддати належне і у своєму серці залишають на згадку незабутні пережиття.
Плащаниця – це відповідь і запитання.
Прочитати все »