Дорогі браття і сестри у Христі, вже минув тиждень, як ми розпочали торжество Воскресіння, і в той знаменний день ми слухали читання початку Євангелії від Івана, починаючи із слів : ” На початку було Слово … “Ми згадували, що це “слово було в Бога” і це “слово було Бог” – це “Слово сталось тілом і замешкало між нами” і “ми бачили славу Його”! А сьогодні у наступну неділю ми є на завершенні цієї книги.
“Багато ще й інших чудес сотворив Ісус на очу своїх учнів, що їх не записано в цій книзі. А ці записано, щоб ви увірували, що Ісус – Христос, Син Божий, та увірувавши, щоб мали життя в його ім’я.”
Ці слова початку і кінця нам відкривають важливість Пасхального життя в Ісусі: через смерть і погребення до воскресіння! – увірувавши, щоб мали життя в його ім’я!
Ісус відкрив своїм життям, що не треба зупинятись на смерті і закритості на погребення, а потрібно жити надією, відкритістю на воскресіння.
Ісус спішить до апостолів, які замкнулись у хаті, немов у гробі. Були замкнені і пригнічені, були у страсі і почутті вини. Вони залишили того, кому обіцяли вірність. Чи не було часом у них і взаємне дорікання? Закритий простір тільки нагадував про смерть і про знищення. (більше…)
В епоху штучного інтелекту, штучного мистецтва, штучного харчування, штучного все стає більше, а природного в житті людей все менше.
Природне, натуральне – від Бога, а штучне – від людини. Різниця є в тому, що Бог все створив з любові, в любові і для любові, а штучне є з причини користолюбства , вигоди і користі, і часто зводиться до того, щоб мати ідеальний результат, прибуток.
Бог, створивши природний світ, прославився у ньому, а людина у штучності зазнає сорому і неминущої небезпеки, загрози своєму існуванню.
Без сумніву, штучність не припускає можливості помилок, тому прагне до непомильності, а природність – це процес, в якому є все, в якому немає досконалості, але лише довершеність.
Коли штучність заполонить світ, буде все ідеально і непомильно, тоді зникнуть такі слова: вибач, прости, я виправлюсь, каюсь…. помилок не буде… адже в штучному непомильному і абсолютному світі є лише одна помилка – це він сам, у своїй ідеальній штучності!
(більше…)
Однієї неділі після Богослуження мама почула про катехизацію дітей при храмі і вирішила записати свою дочку, щоб та більше дізналася про Бога. І не помилилась.
Адже відразу із перших зустрічей було замітно, що маленька дівчинка була під дуже великим враженням. Завжди розказувала щось нового і цікавого. Але одного дня, коли мама зустріла свою дитину після катехизації, сталося щось дивне.
Як завжди із великим радісним настроєм дитина вийшла з храму, але тільки зустрілись свою маму, то з великим болем промовила: “Мамо, а чому ти мені не говорила правди?” (більше…)
Testimonianza di p. Vitaliy TARASENKO per la Via Crucis a Genova
Sono un sacerdote ucraino, fino a due anni fa mi presentavo come un semplice cappellano della comunità ucraina, un pastore delle persone che hanno fatto la scelta di trasferirsi in Liguria perché hanno voluto migliorare la vita delle proprie famiglie in Ucraina. Ho cominciato la missione invitando i connazionali a vivere non solo per guadagnare soldi ma per guadagnare anche il Regno di Dio.
Stando con queste persone ho capito che tanti di loro hanno scelto di sacrificare la propria vita per salvare la propria famiglia dalla crisi economica, hanno sacrificato la loro vita per le persone care che avevano sogni per il futuro del paese che in Italia
chiamavano il “granaio d’Europa”. Passavano gli anni e stava crescendo la loro fede in Dio e nel futuro dell’Ucraina. Ma in una notte buia del febbraio di 2022 per la scelta assurda dell’aggressore è cambiato tutto.
Ora questo paese di pace è diventato un paese in guerra, ora queste persone di pace sono chiamate come “il popolo martoriato”, ora io sono diventato come cappellano militare, ora la terra “il granaio di Europa” è seminata con i proiettili e i missili, questa terra è
bagnata di sangue e di lacrime!
Ora la mia patria che aveva i campi fertili e le città vivaci è diventata come un gran cimitero!
Non è assurdo? (більше…)