Християнська надія живе у спільноті віруючих людей
Дорогі брати і сестри у Христі, уривок з Євангеліє від Марка (Мр 2, 1-12), який читаємо у другу неділю Великого посту – це історія про чудо зцілення розслабленого про прощення його гріхів, але також і про силу віри друзів, які стали паломниками надії і показали плоди своєї віри. У цей ювілейний рік ми запрошені звернути увагу на те, як ми разом здійснюємо це паломництво надії: особливо відносно тих, хто не може лише своїми силами долати труднощі.
Християнська надія ніколи не є лише особистою справою – вона народжується і зростає у спільноті.
Розслаблений чоловік у цій євангельській події не міг самостійно дійти до Ісуса, але мав друзів, які не залишили його на самоті зі своїми труднощами. Вони дали йому надію і разом пройшли дорогою до зцілення.
Коли виникла трудність, то друзі не зупинились перед стіною натовпу і не залишись у відчаї. Вони доклали всіх зусиль, щоб подолати перешкоди, розібрали дах і зустріли Спасителя. Саме така віра, яка сповнена діл в любові, є джерелом справжньої надії. Прочитати все »
Доки буде продовжуватися війна?
До того часу, поки не буде взаємної поваги!
Доки існує дискримінація і расизм, війни будуть продовжуватися!
Тільки любов може забезпечити сталий мир, все решта це є лише засоби стримування!
Надіятись – це жити надією, а не лише думати про те, що все буде добре
Дорогі браття і сестри у Христі у першу неділю Великого посту, який цього року присвячений темі “паломники в надії”, ми читаємо розповідь про апостолів(Ів. 1, 43-51.), які були запрошені Ісусом йти за Ним, пуститися в подорож.
Вражає, що Ісус запрошує відразу до досвідчити, що це означає бути з Ним. Він не витрачає час на якійсь вмовляння чи заохочення, але просто запрошує спробувати і мати перший досвід.
Це нам пригадує, що Євангельська наука Ісуса – це не просто якась там філософія, чи гарна теорія, це спосіб життя. А якщо це спосіб життя, тоді потрібно це відчути, пережити і потім зробити вибір, як далі жити.
У цьому пості і ми також запрошені Ісусом йти за Ним, щоб мати досвід. Прочитати все »
Піст надії – 40 днів і 40 слів надії у св Письмі
У цей ювілейний рік ми маємо запрошення вирушити в подорож до Пасхального Таїнства в надії на вічне життя з Богом.
Приймаючи це запрошення запрошую вас до прийняття Божого слова. Кожного дня посту – уривок із св. Письма, де згадується про надію.
1 тиждень Великого посту
Понеділок
„Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю та миром у вірі, щоб ви збагатились у надії, силою Духа Святого.“
(Римлян 15:13).
Вівторок
„Лише у Бозі спочивай, душе моя у ньому бо моя надія“
(Псалом 61. До6).
Середа
Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?
(Римлян, 8.24) Прочитати все »
Бог нам дає вибір: на кого чи на що покладати надію
Дорогі в Христі, Слово Боже, яке ми читаємо перед початком Великого посту (Мт. 6, 14-21.), нам нагадує, що ми маємо вибір прощати, або не прощати. Маємо вибір надіятися на свої сили, чи на матеріальні блага, або покласти свої надію на Бога. Наслідки від цього будуть різні.
Коли ми прощаємо, ми даруємо людині надію
Прощена людина може сподіватися, що наші розірвані стосунки будуть відновлені, що наш відносини будуть мати продовження. А якщо не прощаємо людині, ми таким чином не даємо їй цієї надії. Вона не може надіятися на добрі стосунки, не може надіятись, що той зв’язок, який розірвався, може знову відновитись. Коли зв’язується розірване, то відстань зближується, так і люди можуть станути навіть ближчими один до одного після конфлікту. Дар прощення – це є дар надії Прочитати все »
Чи у нашій спільноті є ті, кого можемо назвати “найменшими братами Ісуса”
ВСТУПНІ РОЗДУМИ:
Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Матея (Мт. 25, 31-46..) ми читаємо притчу про Останній день цього світу, про царя і про суд. Цей суд буде особливим не тільки через те, що це буде суд для всіх одночасно, але тим, що буде остаточний суд, що вирішить нашу вічність.
Вражає поділ на одних і других, та й не менш вражає здивування від вироку. Для одних це було приємне здивування, а для інших – це було здивування від розпачу. Тут приходить думка: я до кого буду зачислений?
А відповідь ми можемо дати вже тут і тепер, бо знаємо, що основним критерієм будуть діла милосердя для тих, кого Ісус назвав Своїми “найменшими братами”: “Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх найменших братів, ви мені зробили.”
Залишається відкритим запитання: Хто у наших спільнотах є цими “найменшими братами”? Прочитати все »