Чи часом у нас не було такої спокуси оправдовувати зло, злий вчинок? Відтак втрачаємо здатність бачити добро!
Дорогі браття і сестри у Христі, уздоровлення двох сліпих і німого біснуватого на може вражати не тільки у доброму вчинку Христа і милосердям над стражденними людьми, як люди, котрі бажають звільнитися від зла можуть це зробити, але також подивляємо тих, хто, залишаючись переконаний у своїй правоті, стає приречений на погибель.
Це дуже безпечно стати лукавим, брехуном і перевертнем. Коли твої амбіції, гордість та інше не дозволяють тобі бути вільним і прийняти правду, але змушують тебе постійно викручуватись. Подібно до фарисеїв, котрі бачили явні чуда, але не приймали їх, гірше того – вони приписували це злій силі. Самі нічого доброго не робили і вводили ще інших у блуд.
Це дуже небезпечно стати подібними до них. Бачити одне, але не мати сміливості визнати, що так дійсно є!
у війні із Україною ми стали свідками великої брехні, як лідери вводять народ у заблудження і представляють все у викривленому світлі. Таким чином оправдовують тисячі невинних жертв. Прочитати все »
Щоб побороти зло, треба обʼєднатися проти зла і не воювати між собою! Проповідь 6 неділя
Духовна боротьба є причиною війни, якщо не протистояти, тоді зло як зупинити?
Дорогі браття і сестри у Христі, у сьогоднішньому уривку Євангеліє від Матея (Мт. 8,28 – 9,1) ми згадуємо про зцілення двох біснуватих Ісусом. Це нам нагадує про битву між злою силою та Добром.
Ісус припливає до берега із миром, але зло проявляє себе у всій своїй показовій характеристиці. Найперше навіює страх через крик і погрози, далі бреше і звинувачує неправдиво. Замість гостинності є вороже на ставлення. Замість відкритості є відкритий напад. І все для того, щоб приховати себе і свої злі наміри.
Вражає поведінка Ісуса спокійного, терплячого і водночас мужнього, визначеного.
Боротися зі злом – це найперше не спокуситися на його метод поведінки, не дозволити себе втягнути у його правила гри.
Коли злі духи попросили Христа, щоб вони увійшли у стадо свиней, то Христос послухав їх, немов задовільнив їхнє бажання. Але насправді це дозволило викрити правдиві плани того, що опанував душами бідних юнаків.
Від кого походять терпіння? Захарія втратив дар мови, але дар слухання збільшився.
Слава Ісусу Христу!
Різдво Івана Хрестителя – це одне із трьох свят, в якому ми вшановуємо само подію народження. Згадаємо про батьків і особливу увагу надаємо всьому тому, що відбувалося перед народженням і в часі народження.
Сьогодні в особливий спосіб звертаю нашу увагу контексті всіх тих подій, що відбуваються в Україні і також іншими особами, які дуже часто запитання: “Чому трудності у нас? Невже нас Бог покарав?”. Може і покарав, але не так, як ми собі уявляємо.
Я запрошую вас до роздумів на причиною терпінь у час зачаття великого пророка.
В розповіді про зачаття Івана Хрестителя згадуємо про батька пророка – Захарію. У нього були трудності, він та його дружина Єлисавета не мали дітей. Але попри все продовжували служити Богові і не сумнівалися у його доброті. Витривання в доброму до кінця було нагороджено. Ангел сповістив про народження сина. І бачимо велику трудність старця прийняти те, що є поза його людською логікою. Він виражає свої сумніви.
Його можна зрозуміти, тому що за всі роки очікування він вже прийняв думку, що він ніколи не стане батьком. А тепер ось така шокуюча новина. Старець мав переглянути всі свої оправдання і пояснення про причину його дездітності. Як знаємо, старшим людям це не є так просто змінити свої переконання.
Але хочу звернути увагу на ще одну деталь. Ангел через те, що Захарія засумнівався, забирає у нього дар мови. Можемо сказати про те, що ангел створив йому трудності. Прочитати все »
Чи можливо стати святим у час війни?
Слава Ісусу Христу! Дорогі браття і сестри в Христі, сьогодні в другу неділю по зісланні Духа Святого ми продовжуємо роздумувати про святість і також згадаємо про Торжественне поклоніння пречистим Тайнам Тіла і Крови Господа нашого Ісуса Христа.
Дуже короткому уривку Євангеліє від Матея (Мт. 4, 18-23) розповідається про те як Ісус покликав своїх майбутніх апостолів. Він не шукав з досконалими людьми, які дуже популярні, дуже здібні. Складається враження, що Він покликав зовсім випадкових людей. Тому все, що сталося з ними потім, тобто вся їхня святість і слава, про яку ми дізнаємося тепер, це була заслуга Ісуса Христа та їхня відкритість.
Спаситель завжди ішов попереду, а вони йшли за Ним. Він перший їм показував, а вони лише повторювали. Неначе все просто, але насправді не є так легко для тих, хто ускладнив своє життя через гріх.Адже людина зранена гріхом відчуває себе дуже часто самотньою, одинокою, ізольованою та далекою від Бога та ближніх. Саме тому дві заповіді любові – це заповіді, що знищують відстань між Богом і людиною, між людиною і людиною. Це робить людину подібною до Бога, до Бога, який хоче, щоб ми всі були разом. Це нас освячує і саме так ми можемо стати святими.
Чи можливо стати святим у час війни? Прочитати все »