План
Приїзд
11.00 Початок. Початкова зустріч: Що я думаю?
11.30 Хресна дорога
12.00 Обід – перекуска
13.00 Тиша / роздуми на самоті
14.00 Служба Божа і молебень до Богородиці
15.30 Зустріч у групах
16.30 Завершальна зустріч
17.00 Повернення додому
Ми є Церква
Сьогодні є надзвичайний час для нас зокрема і для цілої церковної громади, час коли ми маємо нагоду глибоко задуматись – як Церква і як кожен християнин – над нашим Християнським покликанням, і з повною ревністю старатися відповісти на покликання Христа бути ближче до Нього – Бути Його Містичним Тілом
Сьогодні ми маємо духовні роздуми, які є важливою частиною духовного відновлення.
Ми зібралися разом, щоб розважити над темою “Ми є Церква! Але чи Церквою Ми є? ”
Важливо є висловити свою думку, Важливо є почути думку інших, важливо є мати думку, яка є близькою до істини
МОЇ роздуми Я
НАШІ роздуми МИ
Що я думаю?
На мою думку:
Що це є церква?
Навести приклади:
Яка вона має бути?
Навести приклади:
Чи вважаю себе частиною Церкви?
Навести приклади:
Теми:
- Спільнота віруючих зосереджена навколо Ісуса Христа;
- Церква, це сам Ісус Христос, котрий через віруючих, продовжує діло Спасіння;
- Церква продовжує діла Господні; діла милосердя, прощення, безогляної любові, під надхненням Святого Духа.
- Марія – Матір Церкви
У Діяннях Апостолів читаємо:
„Як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти” (Ді. 2:1-4).
Спільнота віруючих зосереджена навколо Ісуса Христа
Що, властиво, сталося в Єрусалимі в день П’ятидесятниці дві тисячі років тому?
Можна сказати, що в день П’ятидесятниці Господь Бог зібрав коло 120 осіб, між ними була Пречиста Діва Марія і були апостоли, і з’єднав їх в одне тіло. 120 осіб, котрі перед тим жили своїм приватним життям, а тепер силою Святого Духа утворили одну спільноту, зібрану навколо Ісуса Христа і в Його ім’я.
Саме тому вважається, що в день П’ятидесятниці народилась Христова Церква. Отож, Зелені свята, свято Зіслання Святого Духа є днем народження Церкви.
Запитання до роздумів:
Чи ти пригадуєш початок наших церковних громад?
Це було діло Людське чи Боже? Ти відчуваєш себе учасником Божого промислу?
Навести приклади:
Церква, це сам Ісус Христос, котрий через віруючих, продовжує діло Спасіння
У Вифлеємі Юдейськім Ісус народився у фізичнім тілі, як мала дитина. В Єрусалимі, у день П’ятидесятниці він наново народився у містичному тілі, тобто, у спільноті віруючих, що називаємо Церквою.
Тому можемо сказати, що Церква – це сам Христос, який через віруючих, через нас, продовжує сьогодні діло спасіння у світі.
Запитання до роздумів:
Як можна побачити це Тіло Христа у наших Церковних Громадах? Як Ти можеш відчути присутність Христа посеред нас?
Навести приклади:
Церква чинить діла Господні; діла милосердя, прощення, безоглядної любові під надхненням св. Духа.
Ісус ясно і виразно сказав: „Будете чинити діла, що я чиню, ба ще більші діла будете чинити”.
Наше покликання – це чинити діла Господні, діла милосердя, прощення, діла жертвенної любові.
Св. Павло у листі до Коринтян нам пригадує: „Усі ми христилися в одному Дусі, щоб бути одним тілом, чи то юдеї, чи греки, чи раби, чи вільні – всі ми були наповнені єдиним лише Духом” (1 Кор. 12:13).
Із Зісланням Святого Духа всі віруючі стають однією спільнотою, одним тілом, що живе одним Духом, що його покликанням є продовжувати діло Господнє у світі.
Потрібно нам пам’ятати, що П’ятидесятниця не є лише історичною подією, яка відбулася раз і назавжди дві тисячі років тому, але є дійсністю теперішньою. Святий Дух постійно діє і перетворює тих, хто підкорюється йому. Святий Дух діє зараз у світі.
Запитання до роздумів:
Чи ти відчуваєш єдність нашої церковної громади? Що думаєш робити Ти, щоб осягнути цю єдність?
Навести приклади:
Церква, спільнота віруючих, наповнена Святим Духом, сильна, як вітер.
Святий Дух, що всюди є і все наповняє, діє зараз в нас. Але щоб ми могли краще зрозуміти діяння Святого Духа у нас сьогодні, застановімся перше над історичною подією, яка відбулась в Єрусалимі колись. Читаємо у Діяннях Апостолів, що учні Христові під час спільної молитви зненацька почули шум з неба, наче подув буйного вітру, який сповнив дім, де вони перебували.
Вітер у Святому Письмі є символом невидимої сили. Ісус одного разу сказав Никодимові: „Святий Дух, неначе вітер, що віє куди забажає. І ніхто не знає звідки приходить і куди відходить”. Вітер має страшну силу. Але ця сила невидима, тому що вітер ніхто не бачить.
Невидимою силою Святого Духа вірні чинять могутні діла Господні, бо сила Святого Духа – це сила воскреслого Христа. Ніхто й ніщо не може її стримати ані перемогти.
Вороги можуть вбивати єпископів, священиків, монахів, монахинь, вірних, але Церква завжди буде. Навіть „ворота пекельні не можуть її подолати”, сказав Христос. Сила, що Дух дає Церкві, не потребує ніякої зовнішньої підпори, помочі. Вона зовсім незалежна від зовнішніх обставин. Вона перетворює людей з нутра. Справа Церкви, перш за все, є внутрішньою справою. Тільки Божа сила може перетворити людські серця.
Тільки невидима сила Святого Духа, невидима як вітер, може запалити людські серця вогнем божественної любові.
Запитання до роздумів:
Чи Ти відчуваєш цей «вітер»? Що будеш робити Ти, щоб прийняти його, і щоб наша громада прислуховувалася?
Навести приклади:
„з’явилися їм вогненні язики, мов вогонь, і осіли на кожному з них”.
Знову читаємо у Діяннях, що коли Святий Дух зійшов на тих, хто разом молилися „з’явилися їм вогненні язики, мов вогонь, і осіли на кожному з них”.
Вогонь у Святому Письмі має подвійне значення. Вогонь є символом очищення. Вогонь спалює сміття. Випалює все те, що лихе, шкідливе, непотрібне. Вогонь теж є символом ревності, ентузіазму, запалу. Кажемо, що людина з запалом береться до діла. У Старому Завіті пророк Єремія каже про Боже Слово, що „в моїм серці палаючий вогонь”.
Після зустрічі з воскреслим Христом в дорозі до Емаусу, учні його казали один до одного: „Чи не палало у нас у грудях, як він промовляв до нас в дорозі та вияснював нам Писання?”
Св. Йоан Хреститель провістив, що „Ісус хреститиме Духом і вогнем”. Вогнені язики, які в день П’ятидесятниці осіли на Христових учнях, означають, що їхні серця запалились вогнем Божої любові.
Перші християни були так сильно об’єднані у тій Божій любові, що, як пише св. Лука, „люди, які увірували, мали одне серце й одну душу. Жоден з них не терпів недостачі. Бо хто мав поле чи дім – продавали, і заплату за продаж приносили та й клали в ногах апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав” (Ді. 4:32).
Іншими словами, після Заслання Святого Духа у християнських спільнотах панувала жертвенна Христова любов, милосердя, так, що погани про них казали: „Дивіться, як вони себе взаємно люблять”.
Запитання до роздумів:
Для тебе наша церковна спільнота є «Очищення» і «Запалення ревності»?
Навести приклади:
Марія – Матір Церкви
Особливе місце Марії у справі спасіння людства полягає не тільки в тому, що Вона є Матір’ю Бога та найдостойнішою ученицею Свого Сина, але також і в тому, що Бог призначив Їй завдання бути Матір’ю Церкви та всього людства, покликаного до спасіння в Ісусі Христі. Сам Ісус доручив їй це завдання, коли вона стояла під Його хрестом. Апостол Іван у цьому епізоді Євангелія є прообразом, тобто реальною, але одночасно і символічною особою, яка означає усю Церкву і людство « Бачивши Ісус Матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив Він, – мовить до матері: Жінко, ось син твій. А тоді й до учня мовить: Ось матір твоя. І від тієї хвилини учень узяв її до себе » (Ів.19,26-27).
Материнське заступництво Марії веде до прийняття всіма людьми Ісуса як свого Спасителя і Господа, до формування у віруючих образу Божого Сина.
Для Церкви Марія є не тільки Матір’ю, в котрої вона постійно просить заступництва, але також зразком християнського життя та образом всієї Церкви, котра, як Марія, є одночасно Непорочною Дівою та плідною Матір’ю та котра іде дорогою до повного спасіння, яке осягнула Марія. На цій дорозі завдяки Божій милості допомагають нам Діва Марія, Мати Церква та усі святі.
Навести приклади:
Молитва
Господи, Ісусе Христе, поглянь ласкавим оком на наші церковні громади. Дякуємо за всі дані нам ласки від часу нашого існування, через які відчуваємо Твою присутність серед нас.
Рівночасно просимо й благаємо тебе, Ісусе Христе, дай нам чим раз ясніше пізнати Твоє милосердне обличчя і те, що всі ми є возлюбленими дітьми одного Небесного Отця.
Тому просимо ласки витривалости у вірі, та щоб зєдинені у Твоїй безмежній любові в єдиній церковній спільноті, ми могли з новим запалом, любов’ю й милосердям продовжувати Діло Спасіння на славу Бога Отця.
Нехай буде воля Твоя, як на небі так і на землі!
Амінь.
Видрукувати