Дорогі браття і сестри у Христі, у третю неділю великого посту, коли почитаємо святий хрест, ми чуємо заклик Христа до учнів зректись себе і йти за ним, несучи свій хрест.
Це звернення не до всіх, але до тих, хто хоче піти за Христом, хто хоче бути не сам, хто хоче мати вказівку куди прямувати і як йти дорогою життя.
Тому, хоч зранених війною людей є багато і всі вони мають різну поведінку, але є одна категорія людей, яка відрізняється від всіх – це християни, учні Христа, ті, хто зробив свій вибір жити і наслідувати Спасителя.
Нам, християнам, потрібно навчитись жити по-християнськи не тільки у мирний час, коли все добре, але також, коли ми змушені пройти хресною дорогою, до якої нас несправедливо засуджено.
Дивлячись на хрест Ісуса, ми можемо мати різне ставлення до цього символу нашої віри, який нагадує нам про страждання Ісуса, про різні труднощі, нагадує нам і про наш хрест і про наші зранення.
Хрест показує нам не тільки місце болю, але завдяки вірі ми можемо побачити більше.
Цього тижня, починаючи від тепер, спробуймо побачити більше. Читати далі Спробуймо побачити у хресті більше. Духовна вправа для тих, хто вирішив піти за Христом
Дорогі браття і сестри, сьогодні ми вшановуємо торжество Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. Згадуємо про той історичний факт, коли імператриця Олена, мати імператора Констянтина, котрий дав свободу християнам у 4 ст., віднайшла хрест Господній у Єрусалимі. Так із свободою віри стала свобода зовнішнього почитання Християнства, так прихована віра стала явною: свічник має бути виставлений наверх, щоб світив іншим! 
Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною Марка 8:34-9:1