Хай Бог тебе благословить

У пізнанні сильної чи слабої віри

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Серпень 24, 2019. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Матея 17:14-23 ми чуємо пояснення Христа про слабу віру, яка була не достатньою у боротьбі зі злом.
Такі поняття, як сильна і слаба віра, дуже часто звучать перед апостолами. Вони пішли за Христом повіривши Йому, але наскільки ця віра допомогла їм зробити наступні кроки у виконанні Божої волі?
Як переконуємось з цієї розповіді та інших ситуацій, апостоли проявляли свою малу віру: тому сперечались з Христом, думали про власну користь, захоплювались лише могутніми вчинками, в часі випробувань наповнились страхом.

бо істинно кажу вам: коли матимете віру, як зерно гірчиці, скажете цій горі: перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого.

Саме ці слова є дня нас поясненням, чому інколи, а може часто, ми не дозволяємо Богові сповнити Його волю тут на землі, кажучи, що це неможливо.
Скільки раз було почуто: це не можливо, щоб жити святими, виконувати заповіді, прощати, любити, жити по-Божому, вигнати зло із свого життя…
І це все говорять не атеїсти, а люди, які називають себе віруючими, християнами.
Лише задумаймося, що той, хто це говорить, говорить з вірою в те, що неможливо виконати, що Бог нам заповідав.
Ось так виходить, що ми в Бога віруємо, але чи віримо до кінця Його Святій волі?

«лише молитвою і постом»

Яка наша віра: слаба чи сильна? Як це перевірити?
Це правда, що не має такого вимірювального пристрою нашої віри, як ми звикли все вимірювати технікою. Але є інший метод традиційний і природній. Це метод простий: по вчинках наших пізнається чи ми учні Христа, чи ми до кінця віримо Йому.
Не дозвольмо сумнівним людям нав’язати нам хибні переконання про Бога, про неможливість праведного способу життя. Будемо слухати таким безвірків, самі можемо стати такими. Хай краще вони нас слухають і беруть приклад від нас.
Пам’ятаймо, що наше життя має бути наповнене постом і молитвою. молитва – це наше «так» на слухання Бога, а піст – це тоді, коли ми кажемо «ні» тому, що нас віддалює від Бога і Його волі.
Тому пізнавши Божу волю у молитві, маймо сміливість і мужність відкинути те, що нас відволікає та звертає увагу на дочасне і проминаюче.

Смуток – це вияв якої віри?
Євангельський уривок про радісну подію оздоровлення на жаль завершується смутком апостолів від звістки про терпіння, смерть і воскресіння Христа, тобто все те, що Бог Отець повелів задля нашого Спасіння.
Цей смуток був виявом слабкої чи сильної віри?
Смуток – це ознака віруючої людини?

Аудіо проповідь

Переглядів було:320