Хай Бог тебе благословить

Жили двоє в одному домі, а з яким батьком?

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Лютий 1, 2018. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі браття і сестри у Христі, ми робимо наступний крок до особливої пори благодаті у Великому пості, коли ми разом будемо старатися більше пізнати Божу любов до людини. Молимось про це і йдемо до цього пережиття.
Ми всі відчуваємо любов від Бога?
Сьогодні свята Церква закликає звернути нашу увагу на історію про двох братів, які жили в домі одного Батька.
Відразу бажаю звернути вашу увагу на те, що діти жили під одним дахом, в одному домі одного батька, але складається враження, що їхня думка про дім, про батька були дуже відмінні від дійсності?
Мене віддавна переслідувало питання: Як можна відійти від такого люблячого батька? Батька, який готовий віддати все своє майно дітям, ще при житті. Батька який, шануючи свободу дитини, не перечить, щоб та покинула рідний дім? Батька, який залишається авторитетом і любов’ю при будь-яких обставин. Як можна покинути такого батька? А може молодший син пішов не від батька, а від брата? І батько, знаючи про те, який вплив старший брат має на молодшого, навіть сприяв, щоб сталось те, що сталось.
Як ми відчуваємо ставлення нашого Бога до нас?
Якщо ми всі пізнаємо Божу доброту, то чому серед нас є такі, які явно нагадують “Старшого брата”, а є ті, котрі відчувають, що щось не так має бути у відносинах з Богом. Саме такі відважні і правдиві ризикують вийти з надуманого міфу про Бога і шукають правдивий духовний досвід Бога, зустрічі з Ним.Релігія старшого брата – ідеальний, але нещасний
Старший брат відкривається нам в історії в самому кінці, але його присутність можемо побачити ще на самому початку в особі молодшого брата, який пішов з дому. А може він втік. Так, мабуть він втік, але не від дому, до якого вернувся, а від брата, від життя з тим, котрий досконало виконував всі приписи, але був насправді нещасливий і заздрісний, боязливий, але перед неправдивим образом батька.
Мабуть молодший брат втомився від такого нещасного і сумного життя з тим, котрий був ідеалом до наслідування, але який не навчив приймати любов батька і любити його. Надоїло йому бути бездоганним і обмеженим у всьому. Він скидає із себе ярмо послушної зі страху дитини, віддалюється від впливу правильного і непомильного брата, але при цьому впадає у другу крайність – віддалитись повністю від правдивої Любові, смакуючи вседозволеність, щастя у сваволі, розділяє життя з тими, котрі просто тебе використовують, бо самі ніколи не пізнали правдиву любов.
Батько, знаючи все, не бентежиться і йде на ризик, жертвує матеріальним добром і своїм статусом, щоб син мав правдивий досвід Батьківської любові, розчаровуючись в своїй надуманості.
Бідний довірливий юнак по своїй доброті все змарнував і втратив, але віднайшов себе і Батьківську любов.
Шукав любові, але поки були гроші, доти і отримував цю любов. Саме тоді, коли залишаєшся непотрібний нікому, у твоїй пам’яті постає правдивий образ Люблячої особи.
Адже життя в крайностях – все це свідчення пошуку, неправдивості ідеалів і стремлінь. Адже віддалюючись від тіні тоталітарних старших братів, ти можеш мати свій погляд на життя.
Лише особисті стосунки відкривають правду на тебе і на Бога!
Чи часом храм наш, Дім Бога живого, не став домом “старших братів”?
Дорогі браття і сестри, діти Єдиного Бога Отця, якщо будемо молитися разом до одного ж Бога, чи не відчує наше серце Його Божественну присутність серед Своїх дітей?
Бог є любов!
Хто перебуває в Любові, той перебуває в Бозі!
Як це чудово молитися і відчувати, що серце брата-сетри, що стоять поруч тебе, також сповнені пережиття великої любові Бога.

Переглядів було:1391

Ключові слова до цього допису: