У пізнанні сильної чи слабої віри

Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Матея 17:14-23 ми чуємо пояснення Христа про слабу віру, яка була не достатньою у боротьбі зі злом.
Такі поняття, як сильна і слаба віра, дуже часто звучать перед апостолами. Вони пішли за Христом повіривши Йому, але наскільки ця віра допомогла їм зробити наступні кроки у виконанні Божої волі?
Як переконуємось з цієї розповіді та інших ситуацій, апостоли проявляли свою малу віру: тому сперечались з Христом, думали про власну користь, захоплювались лише могутніми вчинками, в часі випробувань наповнились страхом.

бо істинно кажу вам: коли матимете віру, як зерно гірчиці, скажете цій горі: перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого.

Саме ці слова є дня нас поясненням, чому інколи, а може часто, ми не дозволяємо Богові сповнити Його волю тут на землі, кажучи, що це неможливо.
Скільки раз було почуто: це не можливо, щоб жити святими, виконувати заповіді, прощати, любити, жити по-Божому, вигнати зло із свого життя…
І це все говорять не атеїсти, а люди, які називають себе віруючими, християнами. Читати далі У пізнанні сильної чи слабої віри

Тавор – це запрошення увійти в Таїнство Божої пристуності тут і тепер

Дорогі браття і сестри у Христі, Торжество Преображення нашого Спасителя – це запрошення для нас, щоб ми, подібно до учнів, увійшли в Таїнство Божого життя. Це є пригадка кожному, що шлях Ісуса – це шлях від землі до небес, від земського до небесного, це шлях на зустріч з Отцем та на зустріч зі святими і праведними.
Ніяка земська радість та матеріальне благо не може уподібнитися до радості і блага від зустрічі із Творцем.

Земське до земського
Бажання апостола Петра поставити намети і замешкати тут на землі є пригадкою, що людина вже від віків хоче, щоб Бог та святі мешкали між нами. Це бажання на жаль виявляється лише у баченні земського раю: добре нам тут бути і тому, хочу тут бути завжди.
Але хіба Бог має бути в рукотворних будівлях? Читати далі Тавор – це запрошення увійти в Таїнство Божої пристуності тут і тепер

Не тільки чудо, не тільки помноження хлібів, не тільки нагодувати голодних

Дорогі браття і сестри у Христі, розповідь про помноження хлібів описана в Євангеліє від Матея (14, 14-22.) показує Ісуса, який дбає про потреби людини, котрий зважає на життя людини: яка має щось їсти, десь відпочити.

Водночас Христос пригадує нам про важливість нашої єдності у потребах. Адже у час трудностей у нас може проявитись егоїзм і кожен може думати лише за себе. Мовляв, якщо сам за себе не подбаєш, то за тебе ніхто не подбає. так тепер живуть невіруючі і так виховують своїх дітей.

І так апостоли хотіли відпустити людей, щоб ті самі подумали про їжу, а почули від Христа: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.»

Бог пригадує про те, що в раю Він давав людині плоди вічного життя і по-сьогодні дає плоди землі, щоб людина могла жити.

Сучасна культура віддалює людину від думки, що дари від природи це все милість Божа до нас, а ми лише доповнюємо своєю працею.
Зауважмо, що ми звикаємо до думки, що все можна купити у магазині, і таким чином магазин стає нам «подателем життя», але вже за гроші. А земля і людські старання ? забуваються…
Коли забудемо за Бога, тоді хтось відчує себе «божком» і він буде вирішувати долю людей… що і бачимо сьогодні в економіці.

Чи ми допомагаємо один одному у наших спільних потребах? Читати далі Не тільки чудо, не тільки помноження хлібів, не тільки нагодувати голодних

Вірити, щоб любити по-справжньому

Дорогі браття і сестри у Христі, дві розповіді Євангелиста Матея, що пригадуємо їх сьогодні (Матея 9, 27-35.) є продовженням діл Ісуса, який «Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи євангеліє царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу»
Проповідь Христа була тісно зв’язана із чудесними знаками: хворих зціляв, сліпим давав зір, відпускав гріхи, повертав до життя, давав їсти. Ці знаки явно говорили, що «Бог навідався до народу Свого». Прийшов, щоб немов пригадати людям про Божу Всемогутність, адже Він Творець цього світу і для нього нема нічого неможливого.
А людина зіпсута гріхом, дивлячись на це все жала лише одного: користі для неї. Так було колись і такий підхід на жаль залишається і по-сьогодні. Але хіба це можна назвати вірою? Коли ти маєш лише користолюбні думки – хіба вони натхнені вірою?
Що я з цього буду мати, чи мені вигідно?
Час до часу нам потрібно зупинитися і за питатися: якою вірою я ведений? Яка є моя віра? Читати далі Вірити, щоб любити по-справжньому

Віра – це дар спасіння для тебе і через тебе для твоїх ближніх?

Дорогі браття і сестри, уривок про уздоровлення розслабленого нам пригадує про великий дар, який приніс нам Господь: це дар отримувати прощення за наші гріхи.

Раніше люди могли лише про таке мріяти, або надіятися, що Бог простить гріхи, а тут чують слова: прощаються тобі гріхи. Такого ніхто не міг раніше казати, адже гріх – це не тільки просто поганий вчинок, це вчинок проти Божої Любові. Лише Бог може простити гріх, бо провина є перед Ним.
Ось, тепер з приходом Сина Божого, Бог є серед людей видимий, Його можна почути. Він озвучує ознаку Своєї любові: прощаю тобі!

Звичайно, що це викликало обурення у людей, які не розпізнали в Ісусі Сина Божого. Він на знак правдивості слів зціляє розслабленого чоловіка. Чоловік встає: піднімається з гріха, піднімається і відновлюється достойність вільної людини.

Віра – це дар не тільки для особистого спасіння Читати далі Віра – це дар спасіння для тебе і через тебе для твоїх ближніх?