Як тривога, то до Бога – а чи завжди так має бути?

Loading

Ось, така життєва правда пояснює нам те, коли ми найчастіше звертаємось до Бога.
Mожемо пригадати наші оправдання і пояснення, якими ми користаємось при кожній ситуації, коли ми маємо вибрати: те, що Боже, чи так щось інше.
Вибрати Бога і Боже заради самого Бога
Сьогодні у цьому святі Стрітення ми згадуємо одну просту жінку і одного простого чоловіка (Пророчицю Анну і пророка Симеона), котрі очікували Господа заради Нього самого. Вони були при храмі не з причини, що їм потрібно було щось просити, вони просто прийшли, щоб зустріти Його – Месію.
Ці двоє стареньких людей своєю мудрістю нас повчають, Читати далі Як тривога, то до Бога – а чи завжди так має бути?

Бачити на молитві тільки Бога

Loading

Одного разу син запитав у матері: « Чому ти, коли хочеш молитися, запалюєш свічку?»
«Це для того, щоб побачити обличчя Христа на іконі!» – спокійно відповіла мама.
– Але в той же момент ти вимикаєш всюди світло… – це ж нерозумно! – бурно запротестував син.
– Може й так, Читати далі Бачити на молитві тільки Бога

Станьмо на захист прав спокусників-чортів

Loading

Вам мабуть відоме твердження, що злі духи невтомно трудяться, щоб звести людину з доброї дороги. Є такі люди, які полекшують працю чорним ангелам, а є такі, які дійсно ускладнюють або ж навіть творять неможливим їхні старання. У всьому цьому подивляє тільки одне, що чорти трудяться постійно і спокушають людину як вдень, так і вночі.
Що ж залишається лише подивляти такій працелюбності, а деколи виникає якийсь людський жаль і співчуття. Даруйте, що так висловлююся, але ж серце доброго християнина має мати співчуття до всіх! Любов не ділить на чорних і білих. Любов народжується у глибині серця і проявляється до всіх і до всього, та водночас противиться й опирається злу. Тому співчувати як істотам можемо, але не можемо підтримувати те, що роблять. Ось тому, мої співчуття залишились би сентиментальними зітханнями, якби не прийшла цікава думка: Читати далі Станьмо на захист прав спокусників-чортів

Митар і фарисей: обоє у святому місці

Loading

Коли двоє зайшли у храм, то обоє зайшли у святе місце. Коли почали молитву, то обоє почали звертатися до Бога. Коли почали згадувати себе у молитві, то із повноти серця почали промовляти. Молились так, як їм підказувало серце. Кожен виливав свою внутрішність.
Наша молитва – це представлення нашого життя.
Сьогодні молитва двох молільників нас закликає пригадати і свою молитву. Нехай кожен себе запитає: яка є мою молитва? Пізнавши свою молитву, можемо пізнати своє життя із Богом. Читати далі Митар і фарисей: обоє у святому місці

Митар і фарисей, або “Чому блаженні чисті серцем Бога бачать”

Loading

Двоє в зайшли в храм і почали молитву. Один – грішник і покірно молиться про прощення, а інший – бездоганний, котрий споглядає на грішника і порівнює себе із ним. Виявилось, що це дві особи протилежні між собою.
Один, виглядає, що самолюб, бо у молитві не згадує інших, а інший, навпаки, постійно дивиться довкола і у свою молитву вплітає людей. Але чи це так є насправді, що коли згадуємо в молитві інших людей, то чинимо справедливо? Читати далі Митар і фарисей, або “Чому блаженні чисті серцем Бога бачать”