Легко стати найкращим другом для того, в кого не має друзів.
Легко стати найкращим учнем серед тих, хто не хоче вчитися.
Легко стати найкращим сином у сім’ї, де немає інших дітей.
Легко бути найкращим священиком, якщо інших не було і поки що немає.
Легко бути найкращою обдарованою людиною серед тих, хто не зумів розвинути свої таланти.
Легко бути найкращим керівником, якщо інші ніколи не керували.
Легко стати найкращим, коли немає умов вибору!
Легко стати найкращим, коли порівняєш себе із гіршими!
Легко створити найкращий сайт духовних роздумів, якщо інших поки що немає.
При цьому всьому “найкращому” дуже легко впасти в ілюзію, що ти дійсно найкращий!
Це ж так смішно, коли хтось думає про себе, що він найкращий.
А знаєте чому?
Одного дня він “найкращий” зустріне дійсно кращого від себе і того ж дня буде найщасливішим той, хто побачить вираз “найкращого”.
Кажуть, що тоді той колишній “найкращий” показує не найкращі емоції, але досить неповторні.
Хочеш бути першою найщасливішою людиною, котра побачить цей вираз здивування і розчарування?
Ну, тоді внуши собі, що ти в чомусь найкращий і носи з собою дзеркальце. Звичайно, що запам’ятай як найкраще цю легку іронію написану як найкраще для найкращих.
А, якщо серйозно, то той, хто прагне бути найкращим, насправді не живе повноцінним життям. Тим, яке переплітається у всіх кольорах оригінальності та неповторності. Бо як можна добре жити, коли ти весь у постійних пошуках порівняння і висновку: хто найкращий, у кого найкраще, де найкраще, коли найкраще? У голові постійне напруження від аналізу і поділу: на краще і гірше.
А що буде, коли дійсно не знайти гіршого? Тоді стає справжня найкраща проблема… проблема постійних пошуків гіршого. Бо, щоб стати кращим, потрібно гіршого, навіть, якщо воно видумане.
Сумніваєшся в цьому? Тоді пошукай, чи хтось із найкращих ще писав про найкращих на цьому найкращому сайті?
Відчуваєш якесь приниження у вище написаних словах?
Отож бо, запам’ятай, що кожне порівняння возвишає тебе ціною того, що інший принижується.
Дякувати Богу, що всі найкращі у найкращий спосіб вступають місце іншим найкращим.
А це означає, що якщо ти вже довший час думаєш про себе, що ти найкращий, то краще засумнівайся в цьому вже, бо потім зненацька будуть не найкращі емоції.
Найкращі! Ви чуєте? Не забувайте нагадувати собі час від часу вислів: “поки що!”, щоб вставляти його у субєктивні висновки, якщо вже так дуже кортить подумати про “НАЙКРАЩІСТЬ”
А що тут думати, НАЙКРАЩИМ Є Бог, у Ньому й шукаймо.
Мені, що думаю, що я найкраща, слід подумати про Того, Хто створив мене і тих людей, яких я зараз принижую, порівнюючи і роблячи швидкий механічний висновок, що я найкраща.
Подумати про Творця, який змушений дивитися зараз на ту мою пихатість!
Подумати про того, хто йде зі мною поруч, йде туди, куди і я йду і він нічим не гірший від мене, він такий, як я в очах Бога-Отця.
“Є лише три дійсно важливі речі в світі. Це: Щирість! Щирість! Щирість!” – Толстой.
Коли ти щирий з собою, то визнаєш багато поганого в собі, як і хорошого. Хорошого, впевнений, буде більше 🙂 Кожен з нас неповторний тому не можемо робити ідеалу, бо розчарування не забариться. Але завжди повинно бути до чого прагнути.
Пригадую, апостол Павло писав, що не варто себе ні з ким порівнювати, бо або станемо пихатими, або розчарованими…
і то є так…
взагалі-то, мені видається, що комплексом “найкращості” насправді більше страждають ті, хто у найтемніших куточках себе не думає про себе як про найкращого – швидше навпаки….а такою поведінкою швидше сам себе хоче у цьому переконати. таким людям насправді потрібна допомога… тих, хто розуміє причину такого їхнього стану.
Думаю, прагнення бути найкращим не несе само по собі жодної небезпеки, а радше навпаки – дає стимул до самовдосконалення. Проте при цьому мірою “найкращості” не повинні бути чужі здобутки. Натомість єдиний, з ким насправді варто змагатися – це ти сам. Лише така перемога означатиме справжній поступ на шляху до ідеалу.
“Найкраща і найвища влада – це влада людини над самою собою”, – Сенека.
Бажання бути найкращим – це бажання бути любленим і заслуговувати любові. Таку Любов дає Бог просто так. Треба лише прийняти її.
Боже, допоможи розуміти, що Ти прийшов спасти грішників, з яких НАЙПЕРША я…
знаєте, от тепер периживаю такий період, який схожий на цю історію – “Легко стати найкращим другом для того, хто не має друзів”. от, коли дружба почала ламатися, мій егоїст всередині почав теж виламуватися, бо йому не було поживи. я зараз ше не до кінця усвідомив всю суть цього, але дуже вдячний Богу, шо Він дав мені цей урок, хай навіть дружба не вернеться, я буду старатися пізнавати ту любов, яку дарує нам Ісус і приймати все таким, яким мені Бог хоче то все подати.
дякую адміністраторам цього сайту і о.Віталію за історії і цей сайт в загальному.
Многие из нас часто задумываются над собой. Гляда на себя в зеркало, подмечаем изменения в себе или ничего не видим. Еще в детском саду нас учили быть хорошими послушными. Сравнивали с другими детьми. Т.е. шло соревнование – кто лучше, а кто хуже. Но если мы, однажды, познали Бога и приблизилиськ нему, тогда такое желание ,само по-себе ,пропадает. В нас инстиктивно пробуждается любовь к ближнему. Мы стремимся помочь тем, кто нуждается в помощи. Мы начинаем духовно расти и не думаем о себе эгоистически, а смотрим на себя, как на Божее создание.