Дорогі брати і сестри у Христі, читання притчі про чоловіка-господаря і виноградарів нас знову повертає до думки про принесення плодів.
Доброму господарю належні плоди
У притчі наголошується, що господар очікував лише належні йому, достойні його плоди. А бачимо, що отримав інше – ”плоди” невдячності і нахабства.
Бачимо великий контраст між добрим господарем і підступними робітниками. Господар забезпечив всім необхнідним і подбав про добрі умови праці, який довірив усе і залишив їх вільними. Робітники у відповідь проявили своє нахабство, посягнули на чуже.Вони були старанними і вмілими робітниками, професіоналами своєї справи, але їхня неповага до господаря все перекреслила. Добрі відносили змінились на страшну трагедію.
Виразною причиною стало те, що вони, спокусившись, захотіли стати власниками, панами, господарями. Посідати усе і лише для себе! Вони і так мали все в розпоряджені, лише мали дати те, що належалось власнику.
Ось так від простої спокусливої думки про ”посідання всього” стався початок страшної трагедії, яка нікого не зробила щасливим.
Чисті думки – чисте життя
Ми маємо звернути увагу на наші думки – наскільки вони є чистими думками, щоб сталися чисті і благородні дії.
Погана думка веде до поганих наслідків. Так і ці виноградарі показали погані плоди, а могли принести плоди добрі як винограду, так і їхнього життя.
Не вистачає бути професіоналом своєї справи – потрібно бути ще людиною смиренною, благородною та з іншими чеснотами!
У нашому народі є гарне прислів’я: що посієш, те й пожнеш. Це прислів’я переплітається із Ісусовим повчанням про те, що добре дерево родить добрі плоди, а лихе – лихі.
Які ж думки ми сіємо у нашій голові, щоб потім сподіватися на їхні плоди?
Які ж думки ми сіємо серед інших через слова і поведінку, щоб мати належний результат?
Якщо наше серце перестане плекати смирення перед Богом і перед ближніми, тоді і в нас постане думка панувати над ними, більше того, тоді і перед Богом ми захочемо мати незалежність і будемо ненавидіти Його слуг, а це приведе до трагедії.
Пам’ятаймо, що подібна історія повторюється у житті кожного з нас і кожен з нас в праві вирішити її кінець: принести належні плоди, або ж неналежні. Кожному Бог дав “вигоградник” – дари, відповідальності, землю цю … зуміємо ми бути вдячними Творцю і Владиці усього?
Хто любить ніколи не збунтується проти того, хто виявив милість
У всьому вирішить любов, адже, хто любить, той з вдячності принесе лише добрі плоди. Любимо Бога, значить кажемо: Бог дав, з Божої доброти маю, слава Богу, що можу мати…