Хай Бог тебе благословить

Хто покликаний до святості?

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Червень 13, 2009. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Сьогодні, у першу неділю після зіслання Святого Духа, ми святкуємо Неділю Всіх Святих. Знаємо про те, що всі події: прихід Христа, Його життя і смерть, воскресіння та Дар Духа – все це здійснено для нашого спасіння, за для нашої святості.
Бог на те і прийшов на землю, щоб піднести Людину до Божества. Ми вийшли від Бога і його покинули, але коли повернемось, то знову отримаємо божественність. І все станеться за притчею Про Доброго батька. Заклик до святості отримуємо тоді, коли ще не торкані гріховністю, щоб зберегти цей дар Божий. А ще гучніше цей заклик чуємо тоді, коли втратили цей дар.
Ось, тому святість – це цілком природне бажання. Воно є у кожній людині. Кожний з нас чує цей поклик до святості, до повернення божества у наших душах. Ще з самого дитинства ми розуміємо, що робити добро – це не тільки приємно для інших, але ще й приносить задоволення нам самим. А також: яка б не була людина зла і, які б не зробила погані речі, якщо вона психічно здорова, то рано чи пізно усвідомить цінність добра.
У кожному випадку ми відчуваємо, що бути добрим – це наша природа. Ось, напрошується висновок: святість – це природна ціль людини. Тому той, хто думає про святість, той – думає про те, як стати самим собою, правдивою людиною.

Чи святість – це є досконалість?
Ось тут, ми дуже часто заплутуємось у поняттях. Досконалість у нашому часі чомусь розумінні як бездоганність, абсолютність. Але ми знаємо добре, що тільки Бог може бути абсолютний і лише у Ньому немає недоліку. Людей немає абсолютних і не не може бути! Це правда, що нам деколи вдається бути на якусь мить у найкращому стані, зробити краще від усіх якусь річ, зробити якийсь вчинок на наш погляд ідеально. Але це все тимчасово, бо наступного разу ми усвідомлюємо, що можна було б зробити краще.

Святість та ідеальність – це не однакові поняття.
Святий (у перекладі із євр.Кедош) – це інший, не такий, як всі. Наша інакшість полягає у тому, щоб протистояти злу. Мабуть, це слово виникло тоді, коли на землі було дуже мало добрих, божих людей. Мабуть, це слово і сьогодні актуальне.

Якщо святість – це не ідеальність, то що тоді?
Святість – це любов до Бога і всього, що є Боже. Святість – це постійна боротьба, щоб не втратити Бога, не зіпсувати образ Божого сина, дочки. Святість – це тоді, коли ти хоч впав у гріх, але докладаєш усіх зусиль, щоб не залишитись у ньому.
Той, хто шукає найкращого, той не може бути святим. Святий шукає лише Божої волі, шукає Бога, а не особистої вивищеності (возвеличеності), найкращості. Святими не народжуються, ними стають, тобто живуть ціле життя, вправляючись у чеснотах, борючись зі спокусами. Життя святого – це не зовнішня показовість, а перш за все – це зміна серця людини: зміна її думок, почуттів, зміна переконань, котра потім виходить назовні. Це як ліхтарик, що освічує дорогу для інших. У середині має достатньо енергії, щоб її випромінити на інших.

Свято всіх святих
У церковному календарі, у церковних книгах є записані окремі імена святих. Є опис їхнього життя і вказані причини визнання їхньої святості. Звичайно, ми, люди, не можемо знати про всіх святих цілої історії, ось, тому і започаткували це торжество, щоб згадати всіх святих: знаних і незнаних. Свято і тих, котрі можливо є між нами тут сьогодні?

Чому святість так мало рекламується?

Переглядів було:980

Ключові слова до цього допису:

1 відгук

  1. DaLes

    Святість – це ЗВЕРНЕННЯ Бога до КОЖНОГО з нас:”будьте святими, бо Я- Святий”.
    Тому треба прагнути до досконалення, але ПЕРШ за все – “народитись Згори”, бо без цього не потрапить ніхто в Царств Боже, чи не так, о.В?

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.