Піст – це час на діалог із нашою совістю, Голосом Бога

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі,  ця остання неділя перед Великим постом, має на меті ввести нас у цей час благодаті. Час, коли ми звернемо свою увагу на зустріч із нашою душею та Богом.
Голос нашої совісті завжди говорить до нас, але чи завжди ми його слухаємо, прислухаємося і творимо йому святий послух?
Скільки раз ми йшли проти голосу своєї совісті? Скільки раз ми цей голос заглушували своїми оправданнями і поясненнями, що немов по-іншому жити неможливо? І скільки раз ми залишались на самоті із цим голосом совісті, якому виливали свій біль за розчарування, за скоєні помилки, за неправильні рішення і вчинки?
Совість нас мучить чи нагадує про нашу переміну?
Нас могли обманути, відкинути, використати у своїх цілях, але голос совісті ніколи не пішов би проти нас, ніколи би не зробив нам зло, ніколи би нас не кинув в самотності на призволяще.
Це правда, що чути цей голос не завжди є приємно і вигідно, адже він інколи говорить нам зовсім протилежне до нашого грішного бажання і егоїстичної користі.
Цей голос також нас не покидає, навіть, коли ми його покинули і зробили те, що від чого він нас застерігав. Цей голос нам нагадував про навернення, про повернення на добру дорогу.
Гірка і страшна дійсність, що дехто навчився обманювати цей голос і заглушувати його своїми низькими оправданнями і високими ідеями. Ось тому деколи виникає думка, що людина зробила безсовісний вчинок, а в дкеого запитуємося: “А де ж твоя совість?”
У часі посту нам по-особливому потрібно звернути у вагу до того голосу, що є даром від Бога. Совість – це голос Божий, який допомагає нам відрізнити добро від зла, де Божа воля і де Всевишньому не угодне. Прислоховуючись до голосу совісті, ми прислухаємося до самого Бога.
Давати запитання
Спостерігається, що у сучансому суспільстві все частіше нам дають відповідь відразу, ще перед тим, як ми поставимо запитання. Нам часто нав’язують те, без чого ми раніше могли спокійно жити, а тепер виявляється – це є невідємна частина нашого життя. Через засоби массової інформації нам пропонують готові висновки без можливості самому зробити правдивий аналіз подій.
І як результат – декому все важче знайти правдиве пояснення своїх переконань, вчинків і т.д.
Запитуватися і шукати відповді
Хай цей піст буде порою запитань. Запитань, що стосуються найперше духовного життя. Про ціль життя, про найважливіше в житті, про те, що ми хочемо і те, чи дійсно так живемо?
Дуже хочеться, щоб ми відновили спілкування із нашою совістю. Щоб очистили її від усякої неправди і нищівних оправдань, що зупинили нас у духовному та моральному розвитку, що відвели нас із доброї дороги.
Хай цей піст буде порою нашого загального покаяння з відчаю і песимізму, і рішенням наслідувати тих, хто має віру. Біймося, посіяти безвірр’я у серці тих, хто має чисту совість і вірить прихід Божого Царства на цю землю і у серце багатьох.

Вам також може сподобатися

Більше від автора

+ Немає коментарів

Додайте свій