Хай Бог тебе благословить

Чи потрібно входити в храм Божий?

автор о.Віталій ~ Листопад 24, 2007

Дехто каже:  «Головне мати Бога в серці, вірити в душі». І правильно каже! Без віри в Бога важко жити,  ба, навіть неможливо. І Бог має бути в душі завжди. Цим думкам не заперечиш. Проте є відчуття, що щось не до кінця сказано.
Жити самому є можливо, основне їсти і хотіти жити – і все?
Історія не раз нам показувала приклади людей, котрі були змушені жити окремо від всіх. Ці приклади нам показують, яке було у них велике бажання віднайти іншу людину. Не даремно найбільшим покарання для людини є відлучення від усіх – тюрма. Читати далі »

Дивний чоловік…

автор о.Віталій ~ Листопад 23, 2007

isusНим захоплювалися, але не всі Його наслідували. Його слухали, але мало хто сприймав, а ще менше вірили. Він жив не за правилами, які укладали віками,якими жили його сучасники. Часто його не розуміли і часто підсміхалися у своєму серці з його наївності. Він мав дивні думки і мрії. Кожен, хто його слухав, дивувався, але не кожен погоджувався з ним. Навіть найближчі і найдорожчі не розуміли його повністю. Чому? Читати далі »

Люби і нехай про це свідчить твоє життя

автор о.Віталій ~ Листопад 23, 2007

ДвоєЮнак:
– Господи, прости мені. Я, мабуть, згрішив супроти Тебе, Твоєї Любові.
– Що сталось? Що непокоїть твоє сумління? Не тривожся, я слухаю” – спокійно відповів Господь. Читати далі »

Господь загадково поcміхнувcя

автор о.Віталій ~ Листопад 22, 2007

Одного рaзу, чоловік почав молитиcя: “Господи, прошу, зроби мене знаряддям миру; я хочу, щоб був мир і cпокій у cвіті, хочу, щоб пaнувaлa любов, хочу тебе наслідувати, бути як Ти!
Дивним було те, що Господь, коли виcлухaв цю молитву дуже зaгaдково поcміхнувcя, Читати далі »

Боже Слово – це їжа для душі

автор о.Віталій ~ Листопад 21, 2007

zernoДуховна їжа. Господь у сьогоднішній притчі показує простий принцип того, як ми живемо нашим духовним життям. Використовує приклад землі (яка нам пригадує нашу душу) і приклад зернини (що символізує Боже слово).
Кожного разу, коли слухаємо цю притчу, відчуваємо велике бажання бути тою доброю землею, бо знаємо, що не раз ми виходили із храму Божого з відчуттям пустоти, адже майже нічого не взяли з собою. А що ж маємо брати? Маємо виносити з собою ЗЕРНО (БОЖЕ СЛОВО)! Читати далі »