Ми у світлі чи в засліпленні?

Дорогі у Христі браття і сестри, після роздумів про те наскільки важливим є наш добрий приклад для інших,  тепер ми можемо зрозуміти, що гріх передається від людини до людини. так само як і праведна поведінка заохочує людину до наслідування. Тому чим більше ми будемо показувати доброго прикладу, тим більше доброти буде передаватися тим, хто є поруч нас.
В сьогоднішньому Євангелії  (Матея 6:22-30) Ісус застерігає нас, щоб ми не служили двом панам.
Бо тоді наше життя може стати подвійним, дволичним.  Ми немов хочемо, щоб було все добре, але час до часу вдаємося до поганих методів, засобів осягнення цілі.  Інколи нам здається, що маленьке зло не пошкодить, що маленький гріх не буде на перешкоді до великого щастя.
Як повчає Святе Писання і як підтверджує досвід людей, що коли людина ступає на дорогу зла, до неї приходить засліплення і вона починає бачити все у спотвореному вигляді.  Лише з часом наслідки гріха стають явними. Інколи буває вже пізно, щоб щось змінити.
Наступною шкодою подвійного життя – це поганий приклад для дітей, для молодших, які дивлячись на таку поведінку, розчаровуються, зневіріються,  впадають у відчай і втрачають довіру.
Невизначеність служити Богові чи служити мамоні, тобто матеріальному ідолові,  підриває у нас віру в єдиного Бога,  порушує наш внутрішній мир.  Саме тому ми перебуваємо в постійному неспокої, постійному напруженні,  в переживаннях  та клопотах.
Господь повчає нас, щоб ми подивилися на природу, навколишній світ і тоді побачимо великі знаки Божої любові до людини.
Адже людина створена на цій землі, щоб жити, але не для того, щоб стати рабом цього світу, його матеріальних благ, які в кінцевому результаті  все-рівно залишимо на цій землі.
Дехто говорить, що він живе задля дітей чи задля інших людей і тому заробляє гроші, будує будинок, думає про матеріальні блага, але при цьому не задумується, що саме в такий спосіб може знищити життя тих людей, бо створює всі умови для того, щоб людина не думала про духовні цінності,  а стала в’язнем матеріальних цілей. Тут напрошується висновок: якщо ми хочемо правдивого добра для інших, тоді робімо все можливе, щоб досягти цієї цілі самим і від так цим показати добрий приклад іншим.